Координати: 22°54′19″ пд. ш. 43°10′56″ зх. д. / 22.905316986746° пд. ш. 43.182270918459° зх. д. / -22.905316986746; -43.182270918459
Очікує на перевірку

Португальська королівська читальня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Португальська королівська читальня
Real Gabinete Português de Leitura
22°54′19″ пд. ш. 43°10′56″ зх. д. / 22.905316986746° пд. ш. 43.182270918459° зх. д. / -22.905316986746; -43.182270918459
Країна: Бразилія[1]
Тип:спеціальна, публічна
РозташуванняРіо-де-Жанейро[1]
Центр
АдресаR. Luís de Camões, 30 Ріо-де-Жанейро, Бразилія Бразилія
Заснована1837
Статус спадщиниКультурна спадщина португальського впливуd[2] і INEPAC Good Classd[3][1]
Фонди:350 тисяч одиниць зберігання
Сайт:realgabinete.com.br
Нагороди:
Officer of the Military Order of Christ командор Ордена Заслуг Honorary Member of the Military Order of Saint James of the Sword Honorary Member of the Military Order of Christ
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Читальний зал бібліотеки

Португальська королівська читальня (порт. Real Gabinete Português de Leitura) — спеціальна наукова бібліотека, розташована в Ріо-де-Жанейро.

Історія

[ред. | ред. код]
Емблема закладу 1880 року.

Бібліотека була заснована 1837 року 43 політичними емігрантами з Португалії з метою пропаганди португальської культури в місті.[4] Сучасне приміщення бібліотеки було споруджене за проектом португальського архітектора Рафаеля да Сілва і Кастру (Rafael da Silva e Castro) в стилі неомануелізму в 1880–1887 роках. Цей архітектурний стиль нагадує насичений готично-ренесансний стиль, що діяв за часів португальських географічних відкриттів, відомий як Мануеліно у Португалії, оскільки він збігся з правлінням Мануела I (р.1495–1521).[5]

Публічною бібліотека стала з 1900 року.

З бібліотекою пов'язана історія Бразильської академії літератури (порт. Academia Brasileira de Letras), п'ять перших засідань якої на чолі з Жоакімом Марією Машаду де Ассісом, проходили саме в цих стінах.

Бібліотека видає журнал «Convergência Lusíada» та проводить курси з літератури, історії, антропології, мистецтва та португальської мови, які переважно розраховані на рівень студентів університету.

Бібліотека відзначена численними урядовими нагородами. Приміщення бібліотеки часто було місцем зйомок бразильських кіно- і телефільмів, а також серіалів.

Фонди

[ред. | ред. код]

Фонди бібліотеки становлять понад 350 тисяч одиниць зберігання. Тут зберігається дуже багато рідкісних та унікальних видань, зокрема перше видання «Лузіад» Луїса де Камоенса (1572), «Ордонанси короля Мануеля I» («Ordenações de D. Manuel», 1521), «Capitolos de Cortes e Leys que sobre alguns delles fizeram» (1539), подорожні нотатки Франсіско Алвареша «Verdadeira informaçam das terras do Preste Joam, segundo vio e escreveo ho padre Francisco Alvarez» (1540), рукопис комедії «Tu, só tu, puro amor» Жоакіма Марії Машаду де Ассіса та інші видання. Бібліотека щорічно одержує близько 6 тисяч томів з Португалії.

Тут також зберігається велика колекція живопису таких майстрів, як Жозе Мальйоа, Карлос Реїс, Едуару Мальта, Енріке Медіна та інших.

Звання та відзнаки

[ред. | ред. код]

У липні 2014 року бібліотека посіла 4 місце серед 20 найкрасивіших бібліотек світу за версією журналу Time. Видання відзначило її історію, архітектуру та багату колекцію лусофонних творів.[6][7]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Royal Cabinet's plaque
    Меморіальна дошка королівської читальні
  • Royal Cabinet's monogram
    Монограма королівської читальні
  • Floor with the Royal Cabinet's logo
    Підлога з логотипом королівської читальні
  • Room's warehouse
    Приміщення фонду
  • Eduardo Lemos' bust
    Бюст Едуардо Лемоса
  • Architecture details
    Деталі архітектури
  • Statues and bust of Luís de Camões at the façade
    Статуї та бюст Луїша де Камойнша на фасаді
  • Façade statues of Camões and Prince Henry the Navigator
    Фасадні статуї Камойнша та принца Енріке Мореплавця
  • Reading room
    Читальний зал
  • Building upper façade details
    Деталі верхнього фасаду будівлі
  • Reading room
    Читальний зал
  • Stained glass dome with chandelier
    Вітражний купол з люстрою

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в http://www.ipatrimonio.org/rio-de-janeiro-real-gabinete-portugues-de-leitura
  2. ↑ https://hpip.org/pt/Heritage/Details/942
  3. ↑ http://www.inepac.rj.gov.br/index.php/bens_tombados/detalhar/247
  4. ↑ O paraíso da língua portuguesa fica no Brasil. ncultura. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 11 січня 2016.
  5. ↑ Azevedo, Fabiano Cataldo (2008). Contributo para traçar o perfil do público leitor do Real Gabinete Português de Leitura: 1837-1847 (PDF). Ciência da Informação. Brasília. 37 (2): 20—31. ISSN 1518-8353. Процитовано 5 листопада 2010.
  6. ↑ Time, Revista. The 20 Most Beautiful Libraries in the World. Процитовано 13 July 2018.
  7. ↑ O GLOBO, Jornal. Real Gabinete Português de Leitura entra na lista das bibliotecas mais bonitas do mundo. Процитовано 13 July 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Португальська_королівська_читальня&oldid=43641299