Прибірська волость
| Прибірська волость | ||||
| Центр | Прибірськ | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 41 192 (1886) | |||
| Населення | 7049 осіб (1886) | |||
| Густота | 15.7 осіб / км² | |||
Прибірська волость — адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту (з 1919 року - Чорнобильського повіту) Київської губернії з центром у селі Прибірськ.
Станом на 1886 рік складалася з 18 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7049 осіб (3606 чоловічої статі та 3443 — жіночої), 679 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 10860 | 7439 |
| Приватної власності | 30197 | 2418 |
| Іншої власності | 135 | 72 |
| Загалом | 41192 | 9929 |
Поселення волості:
- Прибірськ — колишнє власницьке село за 90 версти від повітового міста, 584 особи, 106 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок. За 15 верст — старообрядницька колонія Красилівка з 969 мешканцями, молитовним будинком, постоялим двором, постоялим будинком, 2 лавками. За 3 версти — винокурний завод із кузнею. За 6 верст — винокурний завод. За 15 версти — винокурний завод із постоялим будинком. За 20 верст — лісова контора.
- Карпилівка — колишнє власницьке село при річці Вересня, 243 особи, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Сукачі — колишнє власницьке село при річці Болотна, 500 осіб, 61 двір, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 року — Тарас Якович Бондаренко[2],[3];
- 1912—1913 роках — Яків Іванович Розсоха[4],[5];
- 1915 року — Зіновій Максимович Марченко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1796).gif)