Просяник Іван Герасимович
| Просяник Іван Герасимович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 24 вересня 1947 (77 років) с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | письменник, художник, травник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | роман, повість, оповідання, казка | |||
| Премії | Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016) | |||
|
| ||||
Просяник Іван Герасимович (нар. 24 вересня 1947, с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області) — український письменник, художник, дослідник української природи, національних звичаїів та традицій, травник. Член Національної спілки письменників України. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).
Народився 24 вересня 1947 року у с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області у сім'ї козака за соціальним станом, учасника визвольних змагань УНР, хлібороба-одноосібника та доньки репресованого агронома. В цьому селі отримав середню освіту. Там живе і працює зараз. Навчався у Люботинському залізничному училищі під Харковом. Працював монтажником автоматики-телемеханіки на залізничному транспорті. У 1974 р. став студентом-філологом Ніжинського державного педагогічного інститу ім. М. В. Гоголя, де відвідував літературну студію. У школу Іван Просяник не пішов. Працював у Сосницькій районній газеті «Патріот Батьківщини» — кореспондентом, у Талалаївській газеті «Трибуна хлібороба» — завідувачем відділу листів, у Бахмацькій газеті «Радянське село» — завідувачем відділу сільського господарства. А у 1989-1990 роках був кореспондентом Чернігівської обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт».
Першою серйозною зустріччю з читачем можна вважати вихід у видавництві «Радянський письменник» 1986 р. книги оповідань «Коса на камінь». У 1990 р. – видавництво «Молодь» надрукувало нову його книгу «Чорна паморозь», скомпоновану з повістей. Після розпаду СРСР займався політикою. Але через кілька років відійшов від політики і продовжив писати і друкуватися. У 1999 р. часопис «Дзвін» опублікував роман І. Просяника «Свічка нашаленому вітрі», у 2000 р. – травник-волховник «Зело таємниче». Цикл казок «Русь незборима» протягом 1996-1999 років друкувалися у журналі «Барвінок». Письменник з 1991 р. перебуває на творчій роботі, пише рукописи художньої прози та книги про цілющі властивості трав, уривки з яких широко друкуються у періодиці.
За глибинне розкриття у своїх працях етнокультурних скарбів цілительства українського народу, вдале філософське поєднання земних начал природи з космічними законами буття, також за книжки «Зело таємниче», «Златоцвіт» і «Скарбниця молодечої сили» писемницька діяльність Івана Просяника була відзначена Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).
- Коса на камінь (1986) оповідання
- Чорна паморозь (1990) повісті
- Свічка нашаленому вітрі (1999) роман
- Зело таємниче (2000) травник-волховник
- Дивосил. Розповіді про чар-зілля (2001) травник
- Страшна таємниця президента або полювання на дурнів (2004) сатиричний роман
- Змієборець (2007) казки
- Златоцвіт (2008) травник
- Скарбниця молодечої сили (2012) травник
- Золота грамота (2012) казки
- Просяник, Іван Герасимович. Коса на камінь : оповідання / І. Г. Просяник. - К.: Рад. Письменник, 1986. - 179 с.
- Просяник, Іван Герасимович. Чорна паморозь : повість / І. Г. Просяник. - К.: Молодь, 1990. - 208 с.
- Просяник, Іван Герасимович. Дивосил. Розповіді про чар-зілля : травник / І. Г. Просяник. - Львів: Каменяр, 2001. - 223 с.
- Просяник, Іван Герасимович. Страшна таємниця президента або Полювання на дурнів : сатиричний роман / І. Г. Просяник. - Чернігів : Чернігівські обереги, 2004. - 260 с.
- Просяник, Іван Герасимович. Змієборець : казки для мол. та серед. шк. віку / І. Г. Просяник ; худож. О. Михайлова-Родіна. - К. : Веселка, 2007. - 159 c.
- Просяник, Іван Герасимович. Золота грамота : казки давньоукр. / І. Г. Просяник ; худож. Олександр Вакуленко. - Вінниця : Рогальська І. О., 2012. - 223 с.
- Просяник, Іван Гарасимович. Зело таємниче : травник-волховник / І. Г. Просяник. - Вінниця : Аркона, 2013. - 606 с.
- Письменники Чернігівщини : довідник / Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Чернігівська організація національної спілки письменників України. - Чернігів, 2001. - 103 с. [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Іван Герасимович Просяник : реком. покажч. / Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Бахм. центр. район. б-ка ; [уклад. Я. С. Гросман]. - Чернігів, 2004. - 15 с.
- Заспів: поетична антологія літературної студії Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя : збірник / упоряд.: О. В. Забарний, О. Є. Гадзінський. - Ніжин : НДПУ ім. М. Гоголя, 2000. - 270 с.
- Літературу рідного краю - передплатникам «Білої хати»: представляємо творчість Івана Просяника // Біла хата. - 2010. - N 9. - С. 3.
- Чоловіче здоров`я за рецептами Івана Просяника // Сіверщина. - 2013. - 22 серп. (№ 34) . - С. 9.
- Рецепти від Івана Просяника // Сіверщина. - 2013. - 18 лип. (№ 29) . - С. 9.
- Сидорова, В. Травник Просяник – син Гарасима, внук Зіниці, правнук Богівни / Вікторія Сидорова // Деснянка. - 2014. - 28 серп. (№ 35) . - С. 9.
- Пархоменко, Л. Золота грамота Івана Просяника / Людмила Пархоменко // Деснянська правда. - 2014. - 13 лют. (№ 6) . - С. 12.
- Міщенко, Григорій. Вогнепоклонник із Сіверщини Іван Просяник [Текст] [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] / Г. Міщенко // Слово Просвіти. - 2016. - 7-13 лип.(№ 27). - С. 14-15.
- Мариноха-Стеценко, Н. Із Чернігова у Прилуки – творчий експромт Сергія Дзюби та Івана Просяника / Надія Мариноха-Стеценко // Деснянська правда. - 2015. - 26 листоп. (№ 47). - С. 6.
- Державну стипендію присвоєно видатному сіверянину Іванові Просянику [відповідно до Указу Президента України від 12.10.2016 р. №443/2016] // Деснянська правда. - 2016. - 27 жовт. (№ 43). - С. 2.
- Дзюба, Сергій. Названо лауреатів премії імені Григорія Сковороди / Сергій Дзюба // Деснянська правда . - 2016. - 18 серпня. (№33). - С. 7.