Космос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Античне і середньовічне уявлення Космосу у книзі Петра Апіана «Космографія» (Антверпен, 1539)

Космос — Всесвіт (англ. Universe) як єдине ціле. Поняття походить зі стародавньої Греції, де слово космос вживалося на позначення встановленого Богом (Богами, Божеством) всесвітнього ладу, порядку на противагу хаосу — всесвітньому безладу[1].

У загальному значенні, космос — надскупчення галактик, які розкидані у просторі та у часі на величезній відстані.

При перекладі важливо пам'ятати, що слово космос (англ. cosmos) несе інше смислове навантаження, ніж слово космічний простір (англ. space — простір):

  • простір,
  • відкритий простір (англ. open space),
  • зовнішній простір (англ. outer space), тобто — міжпланетний простір, простір поза планетою Земля.

В давньогрецькій космології Космос вважався обмеженим, в його центрі розташовувалася нерухома Земля, навколо якої оберталися всі небесні тіла, включаючи Сонце. Зірки розташовувалися на периферії Космосу. Геоцентрична система світу, допрацьована в епоху еллінізму в рамках теорії епіциклів (Гіппарх, Птолемей та ін.). Панувала до XVI ст.

Стоїки і неоплатоніки в пізній античності, схоласти і християнські богослови в Середні століття також включили в свої філософські концепції вчення про космос. Філософи і вчені епохи Відродження і раннього нового часу (наприклад, Коперник і Кеплер) спиралися на принципи античної космології проте в центрі Космосу розміщувалося Сонце, а не Земля (Див. Геліоцентрична система світу).

У Новий час поняття «космос» витісняється з наукового вжитку, замінюючись поняттям «Всесвіт».

У деяких слов'янських мовах (російською, польською, болгарською, сербською) під космосом в даний час мають на увазі простір за межами Землі ( «космічний простір»).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]