Раду Алдулєску
| Раду Алдулєску | |
|---|---|
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 вересня 1922 |
| Місце народження | Ілфов, Румунія |
| Дата смерті | 19 березня 2006 (83 роки) |
| Місце смерті | Ніцца, Прованс-Альпи-Лазурний берег, Метрополія Франції, Франція |
| Роки активності | з 1940 |
| Громадянство | Румунія і Італія |
| Професії | віолончеліст, музичний педагог |
| Інструменти | віолончель |
| Нагороди |
 |
Раду Алдулєску (рум. Radu Aldulescu; 17 вересня 1922, Пітяска, жудець Ілфов, Румунське королівство — 19 березня 2006, Ніцца, Франція) — румунсько — італійський віолончеліст і музичний педагог.
Почав вчитися гри на віолончелі у віці шести років в Бухаресті у свого діда Думітру Дініку. У 12 років вступив до Королевської академії музики і драматичного мистецтва в Бухаресті, який закінчив через п'ять років.
У 18 років вступив до оркестру Румунської опери, в 1941 році увійшов в оркестр Національного радіо. У 1943 році дебютував як соліст, виступав також у складі фортепіанного тріо з братами Валентином і Штефаном Георгіу. З 1950 по 1964 рік був солістом Бухарестського філармонічного оркестру. У 1951 році вшанований званням «Заслуженого артиста Румунії».
У 1964 році стає асистентом каталонського віолончеліста і композитора Гаспара Кассадо. У тому ж році дебютував в Лондоні, зігравши концерт Дворжака з Симфонічним оркестром BBC. У 1967 році отримав міжнародну музичну премію Гаррієт Коен як «кращий іноземний віолончеліст, який виступав в Англії». Згодом гастролював Західнію Німеччиною, Францєю, Грецєю та Іспанєю, виступаючи як соліст з провідними оркестрами та сольними концертами[1].
У 1969 році емігрував до Італії. Грав в широко відомому «Римському тріо» (італ. Trio d'Archi di Roma) разом зі скрипалями Сальваторе Аккардо і Луїджі Альберто Б'янкі, багато виступав у дуеті з піаністом Карло Цеккі. Записав ряд дисків з творами Гайдна, Брамса, Чайковського, Сен-Санса, Дебюссі, Енеску, Гіндеміта й інших композиторів. Викладав і проводив майстер-класи в різних країнах, входив до складу журі різних міжнародних конкурсів (у тому числі IV Міжнародного конкурсу імені Чайковського, 1970)[2]. З 1985 року провадив майстер-класи в Коста-Брава, що зв'язало його з каталонською музикою і музикантами: Алдулєску записав альбом з творами композиторами Каталонії, а одним з його найбільш значних учнів став Луїс Кларет.
Алдулеску часто виступав на міжнародних фестивалях і семінарах, викладав в Академії «Санта-Чечілія» в Римі, Вищої консерваторії в Парижі, Музичної академії в Базелі і Академії музики в Пескарі. Серед учнів Алдулеску такі відомі музиканти, як Пауло Гайо Ліма, Ульф Тішбірк, Джемма Серпент, Марієт ван Дейк, Щербан Никифор, Марін Козаку, Луїджи Піовано.
Раду Алдулєску помер в Ніцці, Франція 19 березня 2006 року.
На музичному фестивалі в Мальяно-Сабіне (Італія) вручається приз «Раду Алдулєску», заснований на честь музиканта.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Margaret Campbell. The Great Cellists. — Faber & Faber, 2011. — 298 p. — (Great Musicians (Vol. 1)) — ISBN 9780571278015.
- ↑ Gabriella Cooper. A incetat din viata marele violoncelist Radu Aldulescu. NewsPad.ro (рум.). Процитовано 19 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Obituary in România Culturală
- Photos from three acclaimed Southern Africa tours
- Biography at internationales literaturfestival berlin
|
- Народились 17 вересня
- Народились 1922
- Уродженці Румунії
- Померли 19 березня
- Померли 2006
- Померли в Ніцці
- Кавалери ордена Зірки Румунії
- Академічні музиканти Італії
- Академічні музиканти Румунії
- Музичні педагоги XX століття
- Італійські музичні педагоги
- Віолончелісти XX століття
- Італійські віолончелісти
- Уродженці повіту Ілфов
- Румунські емігранти до Італії