Очікує на перевірку

Рифська республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ (Tagduda en Arif)
араб. جمهورية الريف
Конфедеративна республіка Рифських племен
Іспанське Марокко
1921–1926 Іспанське Марокко

Прапор Рифська республіка

Прапор

Столиця Аждир
Мови рифська
Релігії Іслам
Форма правління Республіка
Президент
 - 1921-1926 Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі
Прем'єр-міністр
 - 1923-1926 Хадж Хатмі
Історичний період Інтербелум
 - оголошення 18 вересня 1921
 - скасування 27 травня 1926
Валюта Риффан Рифської республіки
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Рифська республіка

Ри́фська респу́бліка (або Конфедеративна республіка Рифських племен) (бербер. ⵜⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵏ ⴰⵔⵔⵉⴼ, араб. جمهورية الريف‎) — створена у вересні 1921 року, коли рифські племена повстали та оголосили про свою незалежність від іспанської окупації, а також від марокканського султана[1].

Руїни іспанської військової бази в Танакобі

Держава, створена після перемоги при Анвалі в 1921 р. повсталими проти марокканського султана і європейських колонізаторів жителями Ер-Рифу (гірської області на півночі Марокко). На чолі держави стояв Абд аль-Крім, який мав титул президента або еміра. Столицею держави вважалося рідне місто еміра, Аждір.

Республіка проіснувала до 1926 року. Вона не була визнана жодною європейською державою, хоча Абд аль-Крим намагався встановити дипломатичні відносини із Францією та Британією. Іспано-французька інтервенція на територію республіки отримала назву Рифської війни. У її ході іспанці застосовували проти повстанців хімічну зброю, але були безсилі нейтралізувати партизанський рух. У 1925 р. повстанці під час наступу на позиції французів дійшли майже до самого Феса.

Після вторгнення в республіку 250-тисячної іспано-французької армії на чолі з маршалом Петеном президент Абд аль-Крим, усвідомлюючи безперспективність подальшого опору при подібній чисельній і технічній перевазі ворога, 27 травня 1926 р здався французам і був висланий на острів Реюньйон, після чого єдність Марокко було оголошено відновленою. Досвід успішного протистояння «великим державам» нечисленних збройних формувань Рифської республіки використовувався багатьма повстанськими рухами в роки деколонізації.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Day, Richard B.; Gaido, Daniel. Discovering Imperialism: Social Democracy to World War I. BRILL. p. 549. ISBN 9004201564(англ.)
  • Wyrtzen, Jonathan. Making Morocco: Colonial Intervention and the Politics of Identity. Cornell University Press. p. 183. ISBN 9781501704246(англ.)
  • Hall, John G.; Publishing, Chelsea House. North Africa. Infobase Publishing. p. 62. ISBN 9780791057469(англ.)
  • Slavin, David H. (Jan 1991), "The French Left and the Rif War, 1924–25: Racism and the Limits of Internationalism", Journal of Contemporary History, 26 (1): 5–32, doi:10.1177/002200949102600101(англ.)
  • Rudibert Kunz: "Con ayuda del más dañino de todos los gases" – Der Gaskrieg gegen die Rif-Kabylen in Spanisch-Marokko in: Irmtrud Wojak/Susanne Meinl (eds.): Völkermord und Kriegsverbrechen in der ersten Hälfte des 20. Jahrhunderts, Frankfurt/Main 2004, pp. 153–191 (here: 169–185)(англ.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Banknotes of the Rif. imperial-collection.net. Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 23 березня 2010.