Структура Ришат
Структура Ришат (Гельб-ер-Ришат; англ. Richat Structure) — геологічна структура з концентричних кіл в мавританській частині (регіон Адрар) пустелі Сахара, поблизу Уадана (фр. Ouadane).[1] Структура має діаметр близько 38 км і знаходиться на висоті 400–460 м над рівнем моря. Використовується для орієнтації на поверхні пустелі з часів перших космічних польотів, оскільки вона утворює помітні концентричні кола у депресії Таудені, що нагадують око або мушлю величезного амоніта серед оточуючих одноманітних піщаних просторів. Спостерігалась, зокрема, космонавтом Валентином Лебедєвим на борту космічної станції Салют-7 24 жовтня 1982 року, який порівняв її з дитячою пірамідкою з різнокольорових кілець.[2]
Структура Ришат утворилась 500–600 млн років тому (вік гірських порід найстарішого кільця). Складається з палеозойських кварцитів. Знайдена інтрузія діабазу.[1][3]
Спочатку структуру інтерпретували як астроблему, залишену метеоритом. На спростування цієї гіпотези свідчить відсутність ударного метаморфізму гірських порід у центрі структури, що притаманний метеоритним кратерам.[4][5] Утворення структури в результаті вулканічного виверження також малоймовірне через відсутність куполу з вивержених чи вулканічних порід. Вважається підняттям кругової антикліналі або купола, осадові породи який було оголено ерозією.
Спираючись на візуальні дані супутникової фотографії структури Рішат, можна з певною часткою впевненості стверджувати, що вона утворилася завдяки грязьовому мега-вулкану, що проявив себе приблизно 500 мільйонів років тому. Вік грязьового вулкана визначається віком зовнішнього кільця.Найперше зовнішнє кільце складається з осадових порід. Воно перше вивергається газовим міхуром грязьового вулкана. Потім викидаються більш глибинні породи мають більший вік відповідно. І в самому центрі природно-найдавніша вивергнута порода віком 2,5 мільярда років. Це самий останній застиглий міхур витратив свої сили колись активного грязьового вулкана. Неозброєним оком добре проглядається структура послідовного утворення грязьових кілець з подальшою їх кристалізацією і застиганням.
- ↑ а б (рос.) Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989.
- ↑ (рос.) В. Лебедев Дневник космонавта[недоступне посилання з червня 2019] // Наука и жизнь. — М.: Правда, 1988. — № 5. — ISSN 0028-1263.
- ↑ (англ.) Alan Robert Woolley Alkaline Rocks and Carbonatites of the World. Part 3: Africa. — London: The Geological Society, 2001. — ISBN 1-86239-083-5
- ↑ (англ.) S. Master and J. Karfunkel An alternative origin for coesite from the Richat structure, Mauritania [Архівовано 18 грудня 2015 у Wayback Machine.] Impact Cratering Research Group, Dept. Geology, Univ. Witwatersrand, Wits 2050, Johannesburg, South Africa. Universidade Federale de Minas Gerais, Belo Horizonte, Minas Gerais, Brazil.
- ↑ (англ.) Dave Schumaker Richat Structure in Mauritania [Архівовано 2012-03-09 у Wayback Machine.]. The Geology News Blog
- (англ.) Guillaume Matton, Michel Jébrak and James K. W. Lee (серпень 2005). Resolving the Richat enigma: Doming and hydrothermal karstification above an alkaline complex. Geology. 33 (8): 665—668. doi:10.1130/G21542.1.
- (англ.) Структура Ришат [Архівовано 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] на сторінці проекту NASA Earth Observatory.
- (англ.) Астрономічна світлина дня від NASA [Архівовано 10 березня 2012 у WebCite].
- Супутникове зображення [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.] в Google Maps.
- Смуга мавританських пустельних кільцевих структур.
- (фр.) Документальний відеофільм [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.] від Радіо Канади.
- (англ.) Richat structure, Mauritania [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.] — стаття і космічний знімок на сайті Європейської космічної агенції.
21°7′29.67″ пн. ш. 11°24′12.96″ зх. д. / 21.1249083° пн. ш. 11.4036000° зх. д.
|
Це незавершена стаття з географії Мавританії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |