Саймон Леваєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саймон Леваєв
івр. סיימון לבייב
Народився 27 вересня 1990(1990-09-27)[1] (33 роки)
Ramat Elchanand, Бней-Брак, Тель-Авівський округ, Ізраїль[2]
Країна  Ізраїль[3]
Діяльність візіонер
Знання мов іврит і англійська
Сайт simonleviev.online

Саймон Лєваєв (уроджений Шимон Єгуда Хают; нар.. 27 вересня 1990, Бней-Брак, Тель-Авівський округ, Ізраїль) — ізраїльський шахрай, засуджений за крадіжку, підробку та шахрайство[4]. За даними The Times of Israel, лише за період 2017—2019 років він, використовуючи схему Понці, виманив у жертв по всьому європейському континенту приблизно 10 мільйонів доларів[5]. Історія його злочинної діяльності здобула широку популярність у 2019 році після публікації статті під назвою «The Tinder Swindler» журналістами-розслідувачами норвезького таблоїду Верденс ганг (VG) за підтримки ізраїльського журналіста Урі Блау, а потім у 2022 році після виходу однойменного документального фільму Netflix[6]. У 2015 році був засуджений до двох років ув'язнення у Фінляндії, а в 2019 році — до 15 місяців в'язниці в Ізраїлі[7]. Станом на 2019 рік він, як і раніше, розшукується в кількох країнах за шахрайство[8].

Біографія[ред. | ред. код]

Шимон Хают народився в 1990 році в Бней-Браку в Ізраїлі, на схід від Тель-Авіва[8]. У 15-річному віці переїхав до Брукліна, Нью-Йорка в США з друзями своєї сім'ї, які пізніше звинуватили його в неправомірному використанні їх кредитної картки[9]. Згідно з інтерв'ю, взятим Фелісіті Морріс, Хают робив дрібні шахрайські дії, такі як підробка чеків, з підліткового віку[10]. Пізніше він змінив своє ім'я з Шимон Хают на Саймон Леваєв, використовуючи прізвище Леваєв, щоб прикинутися, що він родич Лева Авнеровича Леваєва, ізраїльського бізнесмена, відомого як «Діамантовий король»[11].

У 2011 році Хаюту було пред'явлено звинувачення в крадіжці, підробці документів та шахрайстві за переведення в готівку вкрадених чеків[8]. Згідно з повідомленнями, він украв чекову книжку, що належить одній сім'ї, коли сидів з їхньою дитиною, і ще одну, коли працював різноробом у їхньому домі. Він так і не з'явився до суду і втік із країни через кордон до Йорданії за підробленим паспортом під ім'ям Мордехай Нісім Тапіро і далі — в Європу[12]. У 2012 році ізраїльський суд висунув йому звинувачення у крадіжці та підробці чеків, а також у тому, що він залишив без нагляду п'ятирічну дитину, за якою мав наглядати. Перебуваючи в Європі, він експлуатував кількох жінок, використовуючи ім'я Майкл Білтон[13]. У 2015 році був заарештований у Фінляндії та засуджений до трьох років в'язниці за обман кількох жінок[14]. Під час арешту у Фінляндії він заявив, що є ізраїльтянином 1978 року народження, і у нього знайшли два підроблені ізраїльські паспорти, три підроблені посвідчення водія, два підроблені дозволи на польоти до Ізраїлю та п'ять підроблених кредитних карток American Express[14].

Достроково відбувши покарання, він повернувся до Ізраїлю, де у 2017 році йому було пред'явлено нове звинувачення та винесено вирок. Проте, за даними The Times of Israel, він, змінивши ім'я на Саймон Леваєв, утік із країни[11]. Хайт подорожував Європою, представляючись сином ізраїльського алмазного магната Лева Леваєва, використовуючи додаток для знайомств Tinder, щоб зв'язуватися з жінками під ім'ям Леваєва і обманом змушувати їх позичати йому гроші, які ніколи не повертав. Він зачаровував жінок пишними подарунками та запрошував їх на вечері на приватних літаках, використовуючи гроші, які він позичав у інших жінок, яких раніше обманював[8]. Пізніше вдавав, що на нього напали «вороги», часто відправляючи одні й ті самі повідомлення та зображення, вдаючи, що на його охоронця напали, і просив своїх жертв допомогти йому фінансово, при цьому вони часто брали банківські кредити, щоб йому допомогти[12]. Потім Хайт використав гроші, отримані в результаті обману, для залучення нових жертв, працюючи, по суті, за схемою Понці. Пізніше він вдавав, що повертає гроші своїм жертвам, надсилаючи підроблені документи, що показують фальшиві банківські перекази[12].

У 2019 році його було заарештовано в Греції після використання підробленого паспорта[15]. Пізніше того ж року він був засуджений до 15 місяців в'язниці в Ізраїлі[16], але був звільнений через п'ять місяців внаслідок пандемії COVID-19[17]. За даними The Times of Israel, 2020 року він видавав себе за медичного працівника, щоб отримати вакцину від COVID-19 раніше терміну[18].

Хают також розшукується Норвегією, Швецією та Великою Британією за різні злочини, пов'язані з шахрайством та підробкою документів[8].

2022 року Netflix випустив документальний фільм, що описує його історію, розказану деякими з його жертв[4]. За даними «Вашингтон пост», після виходу документального фільму компанія Tinder заборонила шахраю користуватися своїм додатком[19]. Через кілька днів після виходу документального фільму Лєваєв розмістив у Instagram повідомлення, в якому заперечував, що є шахраєм, припустивши, що він «знімався» для документального фільму Netflix, додавши, що «настав час жінкам почати говорити правду»[20].

22 квітня 2022 року в низці ЗМІ з'явилося повідомлення у тому, що Саймон Леваєв був заарештований в Іспанії[21][22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.themarker.com/law/1.7422157
  2. https://www.mako.co.il/men-weekend/Article-70d11f419bb0961006.htm
  3. https://www.vg.no/spesial/2019/tindersvindleren/english/
  4. а б Cumming, Ed (5 лютого 2022). The Tinder Swindler tells the story of a cruel yet charismatic conman – review. The Independent. Процитовано 6 лютого 2022.
  5. Kranc, Lauren (2 лютого 2022). 'The Tinder Swindler' True Story: Where Is Simon Leviev Now?. Esquire. Процитовано 6 лютого 2022.
  6. Horton, Adrian (2 лютого 2022). ‘Catfishing on a whole other level’: the shocking story of the Tinder Swindler. the Guardian. Процитовано 6 лютого 2022.
  7. Israeli ‘Tinder swindler’ sentenced to 15 months in prison. Time of Israel. 30 грудня 2019.
  8. а б в г д ‘Tinder Swindler’ extradited back to Israel to face charges. Times of Israel. 7 жовтня 2019.
  9. Israelsk ektepar i New York: Tindersvindleren lurte oss for 42.000 dollar – VG. Nyheter fra Norges mest leste nettavis – VG (nb) . 22 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
  10. Nast, Condé (2 лютого 2022). Beware the Tinder Swindler, a Real-Life Dating-App Villain. Vanity Fair. Процитовано 6 лютого 2022.
  11. а б Padin, Malvika (3 лютого 2022). All the details about Tinder Swindler Simon Leviev - including where he is now. mirror. Процитовано 6 лютого 2022.
  12. а б в Natalie Remøe Hansen (16 лютого 2019). The Tinder Swindler. VG Nett. Процитовано 6 лютого 2022.
  13. «Ich dachte, das ist einer, der dich an Menschenhändler verkauft». Berner Oberländer (нім.). 9 березня 2019. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  14. а б Sipilä, Jarkko (7 лютого 2016). Israelilainen ”monimiljonääri” huijasi naisia - kolme synkkää tarinaa. mtvuutiset.fi (фін.). Процитовано 6 лютого 2022.
  15. Israel requests extradition of Tinder fraudster – VG. Nyheter fra Norges mest leste nettavis – VG (англ.). 2 липня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
  16. Tindersvindleren dømt til 15 måneders fengsel – VG. Nyheter fra Norges mest leste nettavis – VG (nb) . 30 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
  17. Mitchell, Molli (4 лютого 2022). LLD Diamonds responds to "Tinder Swinder" Simon Leviev's lies. Newsweek. Процитовано 6 лютого 2022.
  18. ‘Tinder swindler’ faked being medic, conned his way into early vaccine – report. The Times of Israel. 30 грудня 2020. Процитовано 6 лютого 2022.
  19. Hassan, Jennifer (6 лютого 2022). ‘Tinder Swindler’ con artist, subject of new Netflix documentary, reportedly banned from dating app. Washington Post. Процитовано 6 лютого 2022.
  20. Isobel Lewis. The Tinder Swindler’s ‘Simon Leviev’ says victims should ‘start saying the truth’ as he denies being a fraud. Yahoo!. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  21. ARREST WARRANT ISSUED IN SPAIN. TMZ (ісп.). 4/22/2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  22. В Іспанії заарештували знаменитого афериста з Tinder Саймона Лєваєва. www.dsnews.ua (ua) . 22 квітня 2022. Процитовано 23 липня 2022.