Саркісян Василь Надонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Надонович Саркісян
Народження15 березня 1922(1922-03-15)
Одеса
Смерть19 вересня 1968(1968-09-19) (46 років)
Одеса
ПохованняДругий християнський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військмотострілецькі війська
Роки служби1941—1947
ПартіяКПРС
Звання Капітан
Формування54-а гвардійська танкова бригада
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Надонович Саркісян (нар. 10 (15) березня 1922(19220315) — пом. 19 вересня 1968) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти мотострілецького кулеметного батальйону 54-ї гвардійської танкової бригади (7-й гвардійський танковий корпус 3-ї гвардійської танкової армії), гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 березня 1922 року в місті Одесі в родині робітника. Вірмен. У 1939 році закінчив 9 класів, працював на взуттєвій фабриці.

До лав РСЧА призваний Сталінським РВК м. Одеси в травні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному фронті. У липні 1941 року був важко поранений під Старою Русою. Після одужання направлений на навчання до Рязанського військового піхотного училища, яке закінчив у 1942 році.

З вересня 1942 року — знову в діючій армії, командир мотострілецького взводу. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, 1-у Українському і 1-у Білоруському фронтах.

Особливо відзначився під час битви за Дніпро. За наказом командира батальйону, разом з дев'ятьма бійцями свого взводу, на плоту, спорудженому з підручних матеріалів, під сильним вогнем супротивника одним з перших форсував Дніпро, вибив ворога з траншей і зайняв оборону, чим сприяв безпечній переправі основних сил батальйону. Брав найактивнішу участь у нічній атаці по визволенню населених пунктів Трахтемирів і Великий Букрин.[1]

У січні 1944 року був вдруге важко поранений під Житомиром. Після чотиримісячного лікування направлений до Вищої офіцерської бронетанкової школи в Ленінграді. Війну гвардії старший лейтенант В. Н. Саркісян закінчив на посаді ад'ютанта старшого батальйону автоматників 54-ї гвардійської танкової бригади. Проходив військову службу в складі Групи радянських опупаційних військ у Німеччині, в Закавказькому військовому окрузі. З квітня 1947 року гвардії капітан Саркісян — у запасі.

Мешкав у Одесі, працював на різних адміністративно-господарських посадах. Помер 19 вересня 1968 року, похований в Одесі на Другому Християнському кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії лейтенантові Саркісяну Василю Надоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2094).

Також був нагороджений двома орденами Червоної Зірки (02.08.1943, 01.10.1943) і медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 236—238.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Подвиг народа»: Преставлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 22 серпня 2015.