Система Колле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаховий дебют
Назва Система Колле
abcdefgh
8
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
e6 чорний пішак
f6 чорний кінь
c5 чорний пішак
d5 чорний пішак
d4 білий пішак
c3 білий пішак
d3 білий слон
e3 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Початкові ходи 1. d2-d4 d7-d5
2. Кg1-f3 Кg8-f6
3. e2-e3 e7-e6
4. Сf1-d3 c7-c5
5. c2-c3
ECO D05
Перше застосування XIX ст.
Названо на честь Едґар Колле
Категорія дебюту Закриті дебюти

Система Колле — шаховий дебют, різновид дебюту ферзевих пішаків. Починається ходами: 1. d2-d4 d7-d5
2. Кg1-f3 Кg8-f6
3. e2-e3 e7-e6
4. Сf1-d3 c7-c5
5. c2-c3

Історія[ред. | ред. код]

Дана система гри відома з середини XIX століття, однак в широку практику дебют був введений в 1920-х рр. бельгійським шахістом Едгаром Колле, чиїм ім'ям він згодом і був названий. Надалі дебют отримав розвиток, за чорних були знайдені шляхи для рівняння гри. Великий внесок у становлення даного початку вніс американський шахіст Д. Колтановський, внаслідок чого в деяких джерелах використовується назва «система Колле — Колтановського». Систему Колле застосовують на практиці шахісти різного рівня, в тому числі П. Свідлер, В. Ананд, М. Карлсен.

Ідеї ​​дебюту[ред. | ред. код]

Основна ідея білих полягає в тому, щоб створити пішаковий «клин» c3-d4-e3 і розставити свої фігури за схемою: слон на d3, коні на d2 і f3 (послідовність ходів може бути різною). В результаті складається позиція, подібна із захистом Чигоріна, але зі зміною кольору і додатковим темпом у білих. Далі йде рокіровка, після чого білі здійснюють прорив e3-e4 з метою розкриття центру і розвитку фігурної атаки на королівському фланзі суперника.

Недоліком даної системи є повільність: білі повинні зробити не менше 7 ходів, перш ніж приступити до реалізації своїх задумів, за цей час чорні при грамотній грі можуть зірвати плани противника. Наприклад, О. О. Алехін зрівнював гру шляхом 3. ... Сc8-f5 4. Сf1-d3 e7-e6 5. Сd3: f5 e6: f5 6. Фd1-d3 Фd8-c8 7. b2-b3 Кb8-a6 або 4 . c2-c4 e7-e6 5. Фd1-b3 Фd8-c8 6. Кb1-c3 c7-c6. Інша проблема дебюту пов'язана з розвитком слона c1, він змушений залишатися на початковій позиції аж до просування e3-e4.

Варіанти[ред. | ред. код]

  • 5. …Кb8-c6 6. Кb1-d2
    • 6. …Сf8-d6
    • 6. …Сf8-e7
  • 5. …Кb8-d7 6. Кb1-d2
    • 6. …Сf8-d6
    • 6. …Сf8-e7
  • 5. …Сf8-d6
  • 5. …Сf8-e7
  • 5. …c5-c4
  • 5. …b7-b6

Приклади[ред. | ред. код]

  • Колле — Дельво, Гент, 1929

1. d2-d4 Кg8-f6 2. Кg1-f3 e7-e6 3. e2-e3 d7-d5 4. Сf1-d3 c7-c5 5. c2-c3 Кb8-c6 6. Кb1-d2 Сf8-e7 7. 0—0 c5-c4 8. Сd3-c2 b7-b5 9. e3-e4 d5:e4 10. Кd2:e4 0—0 11. Фd1-e2 Сc8-b7 12. Кf3-g5 h7-h6 13. Кe4:f6+ Сe7:f6 14. Фe2-e4 g7-g6 15. Кg5:e6 f7:e6 16. Фe4:g6+ Сf7-g7 17. Фg6-h7+ Крg8-f7 18. Сc2-g6+ Крf7-f6 19. Сg6-h5 Кc6-e7 20. Сc1:h6 Лf8-g8 21. h2-h4 Сg7:h6 22. Фh7-f7× 1-0.

  • Колле — Джон О`Хенлон, Ніцца, 1930

1. d2-d4 d7-d5 2. Кg1-f3 Кg8-f6 3. e2-e3 c7-c5 4. c2-c3 e7-e6 5. Сf1-d3 Сf8-d6 6. Кb1-d2 Кb8-d7 7. 0—0 0—0 8. Лf1-e1 Лf8-e8 9. e3-e4 d5:e4 10. Кd2:e4 Кf6:e4 11. Сd3:e4 c5:d4 12. Сe4:h7+ Крg8:h7 13. Кf3-g5+ Крh7-g6 14. h2-h4 Лe8-h8 15. Лe1:e6+ Кd7-f6 16. h4-h5+ Крg6-h6 17. Лe6:d6 Фd8-a5 18. Кg5:f7+ Крh6-h7 19. Кf7-g5+ Крh7-g8 20. Фd1-b3+ 1-0.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Карпов, А. Е., Калиниченко Н. М. Система Колле // Дебют ферзевых пешек-6. Системы Колле и Цукерторта. 1.d4 d5 2.Кf3 Кf6 3.e3 e6 4.Сd3 c5 5.c3 и 5.b3. — М.: Russian CHESS House, 2015. — С. 4—46. — 112 с. — (Библиотечка шахматиста). — ISBN 978-5-94693-309-4.
  • Калиниченко Н. М. Система Колле // Курс шахматных дебютов. — М.: Питер, 2013. — С. 277. — 432 с. — ISBN 978-5-459-01630-7.
  • Ферзевых пешек дебют // Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 424. — 621 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання[ред. | ред. код]