Скандинавський захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаховий дебют
Назва Скандинавський захист
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
d5 чорний пішак
e4 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Початкові ходи 1. e2-e4 d7-d5
ECO B01
Названо на честь Скандинавія
Категорія дебюту Напіввідкритий дебют

Скандина́вський за́хистшаховий початок, який починається ходами: 1. e2-e4 d7-d5.

Історія[ред. | ред. код]

Старовинний дебют, який, попри це, увійшов у практику лише на початку XX століття, завдяки аналізам скандинавських майстрів. Першу монографію, присвячену аналізу цього початку видав Якоб Мізес у 1918 році. Однак ще в XIX столітті цей дебют аналізував російський шахіст Карл Яніш. Сучасна теорія досить скептично ставиться до цього дебюту, оскільки вважає, що білі володіють тривалою ініціативою. Незважаючи на таку оцінку, скандинавський захист регулярно застосовується в турнірах. На найвищому рівні його часто застосовує чорними голландський гросмейстер Сергій Тівяков.

Варіанти[ред. | ред. код]

Після 2. e4:d5 чорні мають кілька можливостей:

  • 2. … Фd8:d5 3. Kb1-c3
    • 3. … Фd5-d6
    • 3. … Фd5-d8
    • 3. … Фd5-a5 4. d2-d4 Kg8-f6 5. Kg1-f3 — основний варіант
      • 5. … Cc8-g4 6. h2-h3 Cg4-h5 7. g2-g4 Ch5-g6 8. Kf3-e5
      • 5. … Kb8-c6
  • 2. … Kg8-f6 — іноді до схожих позицій цього варіанту зводиться гра в захисті Алехіна, коли білі ухиляються від основних варіантів шляхом 2. Kb1-c3.
    • 3. c2-c4 c7-c6
    • 3. d2-d4 Kf6:d5
      • 4. c2-c4
    • 3. Cf1-b5+ Cc8-d7 4. Cb5-c4 Cd7-g4 5. f2-f3 — граючи на утримання зайвого пішака.

Можливо також 2. d2-d4, зводячи гру до гамбіту Блекмара-Дімера.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Панов В.Н., Эстрин Я.Б. Курс дебютов. — М.: ФиС, 1980. — 496 с.

Посилання[ред. | ред. код]