Сойко Святослав Андрійович
| Святослав Сойко Святослав Андрійович Сойко | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
24 січня 1990 мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР | |
| Смерть |
24 березня 2022 (32 роки) нп Мирне, Запорізька область, Україна (у бою з російськими окупантами) | |
| Поховання | Ужгород | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Гірська піхота | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Святослав Андрійович Сойко (24 січня 1990, мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР — 24 березня 2022, Запорізька область, Україна) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 січня 1990 року в населеному пункті мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР, в сім'ї військовослужбовця.
Ще з дитинства мав потяг то туристичних походів, любив гори. Після навчання у школі поступив до Ужгородського національного університету, факультет - " Суспільних наук", після закінчення якого виїхав до Французької республіки та вступив у ряди французького іноземного легіону (фр. Légion étrangère)
Згодом разом із друзями вирішив зайнятись організацією турів до Грузії, Франції, Киргизстану.
26 лютого 2022 року повернувся до України, де о 8-й ранку одразу ж прибув до військкомату з метою захисту України від російських окупантів. Він став солдатом, розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр.
В ході бойових дій, група розвідників, у складі якої був Святослав Сойко, взяла в полон російського полковника[1].
Загинув 24 березня 2022 року в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне Запоріжської області.
Похований 4 квітня 2022 року в родинному місті Ужгороді.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Запоріжжі загинув розвідник Святослав Сойка. 02.05.2022, 21:30. Архів оригіналу за 29 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 26 травня 2022 року року № 372/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Після служби у Французькому легіоні 32-річний боєць став на захист своєї країни. Його рідний брат воює далі // iz.com.ua — 2022. — 2 травня.
- Полеглий розвідник Сойко: «Мам, це наш останній шанс зберегти Україну» // АрміяInform. — 2022. — 5 квітня.
- В Ужгороді прощатимуться із полеглим Героєм Святославом Сойком // Мукачево. — 2022. — 2 квітня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 24 січня
- Народились 1990
- Померли 24 березня
- Померли 2022
- Поховані в Ужгороді
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Учасники боїв за Запоріжжя