Софроній (Китаєв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Софроній
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Віталій Олександрович Китаєв
Народження: 29 листопада 1978(1978-11-29) (45 років)
Верхній Жирім, Тарбагатайський район, Бурятія, Росія
Єп. хіротонія: 9 червня 2012

Нагороди:

ювілейна медаль «1000-річчя кончини святого рівноапостольного князя Володимира»

CMNS: Софроній у Вікісховищі

Єпископ Софроній (в миру Віталій Олександрович Китаєв; 29 листопада 1978, Верхній Жирім, Улан-Уденський район, Бурятская АРСР) — архієрей Російської православної церкви, єпископ Губкинський і Грайворонский.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1978 року в селі Верхній Жирім Республіки Бурятія в родині семейскіх старообрядців Забайкалля. Батько — Олександр Кузьмич Китаєв — лісничий Харитоновського лісництва. Мати — Євдокія Василівна Китаєва — бібліотекар.

Після закінчення Верхнєжирімської середньої школи виконував послух вівтарника в Свято-Вознесенському храмі міста Улан-Уде.

У 1996 році вступив в Білгородську православну духовну семінарію (з місіонерською спрямованістю), яку закінчив в 2000 році. Під час навчання брав участь в місіонерській експедиції в Республіку Саха-Якутія. Брав участь в з'їздах єпархіальних місіонерів.

5 квітня 2001 року архієпископом Бєлгородським і Старооскольським Іоанном пострижений в чернецтво з ім'ям Софроній на честь святителя Софронія Іркутського.

7 квітня 2001 року висвячений в сан ієродиякона, 12 квітня 2001 року — в сан ієромонаха.

Указом архієпископа Іоанна призначений благочинним храму святителя Інокентія, митрополита Московського і Коломенського, і економом Бєлгородської православної духовної семінарії та Православної гімназії святих Кирила і Мефодія.

У 2002–2004 роках навчався на заочному секторі Київської духовної академії.

У 2004 році Указом Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II нагороджений правом носіння наперсного хреста.

У 2006 році захистив роботу «Старообрядці Забайкалля як складова частина духовного і етнокультурного потенціалу Сибіру» на ступінь кандидата богослов'я .

Брав участь в місіонерських експедиціях по Сибіру і Далекому Сходу (2002 рік), Калмикії, Адигеї, а також місіонерської поїздки на Камчатку.

У 2007 році з благословення митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила, голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків, входив до складу офіційної делегації в поїздці в Індонезію.

З 18 по 23 грудня 2009 року по благословенню Патріарха Московського Кирила в складі делегації Російської православної церкви брав участь у святкуванні 10-річчя Православ'я в державі Таїланд[1].

У 2010 році згідно з Указом Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила був зведений в сан ігумена.

31 травня 2010 року на засіданні Священного синоду Руської православної церкви призначений намісником Свято-Троїцького Холковського чоловічого монастиря. [2]

12 лютого 2011 року архієпископом Бєлгородським і Старооскольський Іоанном нагороджений, в зв'язку з посадою намісника монастиря, ігуменський посохом.

4 квітня 2011 роки до дня Святої Пасхи нагороджений правом носіння палиці.

18 жовтня 2011 призначений офіційним представником Білгородської і Старооскольской єпархії в органах державної влади.

Архиєрейство[ред. | ред. код]

7 червня 2012 року на засіданні Священного синоду Російської православної церкви обраний єпископом Губкінським і Грайворонським [3].

9 червня 2012 року в кафедральному Спасо-Преображенському соборі Бєлгорода архієпископом Іоанном (Поповим) зведений в сан архімандрита [4] .

До єпископської хіротонії був проректором з адміністративно-господарської частини Бєлгородської Православної семінарії і викладачем курсу «Місіологія».

6 липня 2012 року в храмі Всіх святих, що в землі Російській просіяли, Патріаршій резиденції в Даниловому монастирі в Москві наречений на єпископа Губкінського і Грайворонського[5].

22 липня 2012 року в храмі Преображення Господнього в Тушино звершена хіротонія архімандрита Софронія в сан єпископа. Хіротонію здійснили Патріарх Московський Кирило, митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков), митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій (Судаков), митрополит Воронезький і Борисоглібський Сергій (Фомін), митрополит Білгородський і Старооскольський Іоанн (Попов), архієпископ Курський і Рильський Герман (Мораліна), єпископ Солнєчногорський Сергій (Чашин)[6].

З 25 серпня 2014 року є завідувачем кафедри місіології Бєлгородської православної духовної семінарії (з місіонерською спрямованістю) [7] .

Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом удостоєний пам'ятного знака «700-річчя Преподобного Сергія Радонезького», медалі «В пам'ять 1000-річчя кончини рівноапостольного князя Володимира».

Здійснює церковні служби доніконським чином[8].

9 березня 2017 року рішенням Священного синоду Російської православної церкви включений до складу Комісії у справах старообрядницьких парафій і по взаємодії із старообрядництвом[9].

У лютому 2021 року разом із єпископом так званої УПЦ МП (РПЦвУ) Каллиником у Севастополі освячував прапор на ракетний корабель ЗСУ РФ «Гайворон»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Москве состоялось заседание Священного Синода Русской Православной Церкви / Православие. Ru
  2. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 31 мая 2010. Журнал№ 58
  3. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 6—7 июня 2012 года, Журнал № 49
  4. ↑ Игумен Софроний (Китаев), избранный епископом Губкинским и Грайворонским, возведён в сан архимандрита
  5. ↑ Предстоятель Русской Церкви возглавил наречение архимандрита Савватия (Загребельного) во епископа Тарского, архимандрита Петра (Мансурова) во епископа Калачинского, архимандрита Мефодия (Зайцева) во епископа Альметьевского и архимандрита Софрония (Китаева) во епископа Губкинского
  6. ↑ Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в храме Преображения Господня в Тушине и возглавил хиротонию архимандрита Софрония (Китаева) во епископа Губкинского и Грайворонского
  7. ↑ В Белгородской Православной Духовной семинарии состоялось первое в 2014-15 г. заседание Ученого совета. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 19 лютого 2021.
  8. ↑ Епископ Губкинский и Гайворонский Софроний совершил Божественную литургию древним чином.
  9. ↑ ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 9 марта 2017 года / Официальные документы / Патриархия.ru (рос.). Патриархия.ru. Процитовано 9 березня 2017.
  10. ↑ В Севастополе освятили флаг малого ракетного корабля «Грайворон» » Севастопольское Благочиние. Севастопольское Благочиние (рос.). Процитовано 19 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софроній_(Китаєв)&oldid=38412177