Алексій II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алексій ІІ
Алексій ІІ
Патріарх Московський і всієї Русі
7 червня 1990 — 5 грудня 2008
Церква: РПЦ
Попередник: Пимен I
Наступник: Кирил І
 
Ім'я при народженні: Алексій Михайлович Рідіґер
Народження: 23 лютого 1929(1929-02-23)
Таллінн
Смерть: 5 грудня 2008(2008-12-05) (79 років)
Москва
Похований: Москва
Священство з: 17 квітня 1950
Чернецтво з: 3 березня 1961
Хіротонія: 3 вересня 1961
 
Автограф: [[Зображення:|120px|Автограф]]

Патріарх Але́ксій ІІ відомий також під псевдо агента КДБ Дроздо́в (ім'я при народженні Олексі́й Миха́йлович Рі́діґер, рос. Алексей Михайлович Ридигер; * 23 лютого 1929, Таллінн, Естонія — † 5 грудня 2008, Передєлкіно) — єпископ Російської Православної Церкви; з 10 червня 1990 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі, предстоятель Російської Православної Церкви (РПЦ)[2]. Дійсний член (академік) Російської академії освіти.

Біографія[ред.ред. код]

Походження та ранні роки[ред.ред. код]

Німецький дворянський рід фон Рідіґерів, або Рюдіґерів (нім. von Rüdiger) — курляндського походження; Патріарх належить до гілки цього роду, що прийняла православ'я в XVIII столітті.

Батько майбутнього Патріарха — протоієрей Михайло Олександрович Рідіґер (28 травня 1902 — 9 квітня 1964), народився в Петербурзі, був останньою, четвертою, дитиною в шлюбі Олександра Олександровича і Аглаїди Юльївни Бальц (26 липня 1870 — 17 березня 1956). Після Жовтневої революції вивезений батьками до незалежної Естонії. У 1942 був рукопокладений в пресвітера (священика) в Казанському храмі Талліна митрополитом Олександром (Паулусом), первоїерархом ЕАПЦ.

Мати — Олена Йосипівна Писарєва (1902—1959), народилася в Ревілі (Таллінні), дочка розстріляного більшовиками полковника царської армії. У дитинстві Олексій неодноразово відвідував з батьками Валаамський монастир (у той час на території Фінляндії). Свою роль в приході майбутнього Патріарха до церковного служіння зіграв і енергійний настоятель Миколаївського храму в Таллінні, в якому Михайло Рідіґер служив дияконом, а юний Олексій — вівтарником, — священик Олександр Кисельов.

Вже в ранньому дитинстві, за його власним свідченням, у Олексія зародилося бажання стати священиком. У 1941—1944 Олексій був вівтарником у храмах, в яких окормлялись бійці 1-ї Російської національної армії (Дивізія «Руссланд»), що діяла у складі Вермахту.

У п'ятнадцять років Олексій став іподияконом архієпископа Нарвського (згодом Талліннського і Естонського) Павла (Дмітровського). З травня 1945 року по жовтень 1946 року служив вівтарником і ключарем Олександро-Невського собору, з 1946 року служив псаломщиком в Симіонівській, а з 1947 року — в Казанській церкві міста Таллінна.

У 1947 році, з другої спроби, вступив до Ленінградської духовної семінарії. Закінчивши її в 1949, став студентом Духовної академії в Ленінграді.

Згідно з дослідженням, проведеним групою авторів і опублікованим Є.В.Комаровим, співробітником Московської Патріархії в 1987—1995, 11 квітня 1950 року, в Світлий Вівторок, студент 1-го курсу Академії Олексій Рідіґер вінчався шлюбом з Вірою Георгіївною Алексєєвою (Мянник по другому чоловікові), дочкою о. Георгія Алексєєва, настоятеля Олександро-Невського собору в Таллінні (згодом архієпископ Іоанн, Горьківський і Арзамаський). Опубліковане донесення інспектора Академії Льва Н. Парийского († 23.11.1972) місцевому уповноваженому Ради у справах РПЦ пояснює квапне протиканонічне (Гл. 50 Номоканона) браковенчаніє необхідністю термінового висвячування з метою ухилення від служби в армії.

15 квітня 1950 року Ленінградський митрополит Григорій (Чуков) висвятив його в диякона, а 17 квітня 1950 року — в священика і призначив настоятелем Богоявленського храму в естонському місті (Їхві) (ест. Jõhvi) Талліннської єпархії.

Священик[ред.ред. код]

Єпископ[ред.ред. код]

Робота у вищому управлінні РПЦ до обрання Патріархом[ред.ред. код]

Вибори на патріарший престол[ред.ред. код]

Патріарх Алексій ІІ[ред.ред. код]

Звинувачування в співпраці з КДБ[ред.ред. код]

Патріарха Алексія ІІ звинувачують у співпраці з КДБ Радянського Союзу[3][4][5][6], включаючи Глеба Якуніна та Євгенію Альбатс, вони обидвоє мали доступ до архівів КДБ[3][7][8][9]. У 1990-х роках отримав розголос персональний матеріал про агента «Дроздова»,[10][11][12] завербованого 28 лютого 1958 року «на патріотичних почуттях для виявлення і розробки антирадянського елементу з числа православного духівництва»[4], — із звіту 4-го відділення КДБ ЕРСР про агентурну роботу за 1958 рік, який, на думку відповідального співробітника Державного архіву Естонії Індрека Юрьо (ест. Indrek Jurjo)[13], вказує на Рідіґера Олексія Михайловича, у той час приходського священика. Згідно з дослідженням Крістофера Ендрю і Василя Мітрохина The Mitrokhin Archive, в 1975 році О. Рідіґер заснував громаду «Родіна» (рос. «Родина»), яка виконувала функцію прикриття для діяльності КДБ; діяльність «Родіни» курувалося офіцером ПГУ КДБ СРСР П. І. Васильєвим.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Одразу по смерті патріарха Законодавчі збори Карелії прийняло рішення про перейменування одного з островів Валаамського архіпелагу в Ладозькому озері в острів патріарха Алексія II[14]. Ініціатива перейменування острова належить опікунській раді ставропігіального Валаамського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, священноархімандритом якого був покійний патріарх. Алексій II неодноразово приїжджав в Карелію, і вніс значний внесок у зміцнення православ'я в північному краю і відродження Валаамськой обителі.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119140950 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Сорок днів тому спочив у Бозі Предстоятель Руської Православної Церкви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ. Промова Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до учасників зібрання делегатів Української Православної Церкви На Помісний Собор РПЦ
  3. а б Confirmed: Russian Patriarch Worked with KGB, Catholic World News, 29-12-2007 (англ.)
  4. а б Russian Patriarch 'was KGB spy' - The Guardian, 13 лютого 1999 (англ.)
  5. Chekists in Cassocks: The Orthodox Church and the KGB — by Keith Armes, Demokratizatsiya (англ.)
  6. The Russian Orthodox Church under Patriarch Aleksii II and the Russian State: An Unholy Alliance? — by Leslie L. McGann, Demokratizatsiya (англ.)
  7. Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin, The Mitrokhin Archive: The KGB in Europe and the West, Gardners Books (2000), ISBN 0-14-028487-7 (англ.)
  8. Yevgenia Albats and Catherine A. Fitzpatrick. The State Within a State: The KGB and Its Hold on Russia — Past, Present, and Future. 1994. ISBN 0-374-52738-5, page 46. (англ.)
  9. Konstantin Preobrazhenskiy — Putin's Espionage Church, an excerpt from a forthcoming book, «Russian Americans: A New KGB Asset» by Konstantin Preobrazhenskiy (англ.)
  10. Російська православна Церква і спецслужби - Експрес, 21.04.2015
  11. Путіністи в рясах: На краю церковного «вулкану» - Zaxid.net, 15 грудня 2015
  12. У патріарха Алексія II залишилося в банку $4,5 мільйона спадку - Zik.ua, 6 грудня, 2016
  13. Suzanne Sataline. Cold War Lingers At Russian Church In New Jersey - Wall Street Journal 18 липня 2007 (англ.)
  14. 23 лютого в історії - ТСН, 23 лютого 2011

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Росії Це незавершена стаття про особу Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник: Патріарх Московський і всієї Русі
19902008
Наступник:
Філарет (Місценаглядач Патріаршого престолу);
Пімен (Патріарх)
Кирил