Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурятская Автономная Советская Социалистическая Республика
Буряадай Автономито Совет Социалис Республика

Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1923 – 1990 Бурятія Flag of Buryatia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Бурятська АРСР
Розташування Бурятської АРСР на мапі РСФРР .
Столиця Улан-Уде
Мови російська, бурятська
Державний устрій Not specified
Історія
 - Засновано 30 березня 1923
 - Ліквідовано 1990
Площа
 - 1923 69 857 км2
Населення
 - 1923 118 000 осіб
     Густота 1,7 осіб/км² 
Валюта рубль

Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (бур. Буряадай Автономито Совет Социалис Республика; рос. Бурятская Автономная Советская Социалистическая Республика), Бурятська АРСР - автономна республіка у складі РРФСР з 1923 року.

Утворена 30 травня 1923 року. Столиця - Улан-Уде (до 1934 року називався Верхньоудинськ).

Історія[ред. | ред. код]

Радянська влада на території Бурятії була встановлена ​​в лютому 1918, але вже влітку 1918 вона була повалена. У Забайкаллі за підтримки японських військ встановилася військова диктатура отамана Семенова, в серпні 1918 Бурятію окупували японські війська.

2 березня 1920 Червона Армія за підтримки партизан звільнила Верхньоудинськ. Західна Бурятія увійшла до складу РРФСР, східна - до складу Далекосхідної республіки (ДСР). Верхньоудинськ у квітні - жовтні 1920 був столицею ДСР.

9 січня 1922 була утворена Монголо-Бурятська автономна область у складі РРФСР (Тункинський, Аларський, Ехиріт-Булагатський, Боханський і Селенгинський аймаки; центр - Іркутськ).

У Східному Забайкаллі у складі ДСР ще в квітні 1921 була створена Бурят-Монгольська автономна область (Агінський, Баргузинський, Хоринський і Читинський аймаки; центр - Чита).

Після виведення іноземних військ з Далекого Сходу і самоліквідації ДСР (у листопаді 1922) Монголо-Бурятська автономна область і Бурят-Монгольська автономна область 30 травня 1923 об'єдналися в Бурят-Монгольську АРСР (центр - Верхньоудинськ) у складі РРФСР . У жовтні того ж року до Бурят-Монгольської АРСР відійшла велика частина скасованої Прибайкальської губернії.

Бурят-Монгольська АРСР входила в Східно-Сибірський край до його скасування у 1936.

У 1937 році при поділі Східно-Сибірської області на Іркутську і Читинську області зі складу Бурят-Монгольської АРСР були виділені Усть-Ординський (у складі Іркутської області) і Агінський (у складі Читинської області) бурят-монгольські автономні округи.

11 серпня 1937 на 7-му з'їзді Рад Бурят-Монгольської АРСР була прийнята нова конституція автономної республіки.

7 липня 1958 Бурят-Монгольська АРСР указом президії Верховної Ради СРСР перейменована в Бурятську АРСР. 25 грудня 1958 було внесено відповідну зміну до ст. 22 конституції СРСР 1936 року[1], а через 2 дні аналогічна зміна була внесена в ст. 14 конституції РРФСР 1937[2]

8 жовтня 1990 - проголошення Бурятської Радянської Соціалістичної Республіки. 24 травня 1991 З'їзд народних депутатів РРФСР затвердив це рішення, внісши поправку в ст.71 конституції РРФСР 1978 року. Але, позбавлення Бурятії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про зміну статусу республіки були сумнівними.

22 лютого 1992 року - прийняття нової Конституції.

16 травня 1992 Бурятська РСР перейменовується в Республіку Бурятія[3].

Національний склад[4][ред. | ред. код]

Бурят-Монгольська АРСР у 1925
народ/рік 1926 1939 1959 1970 1979 1989
росіяни 52,9% 72,0% 74,6% 73,5% 72,0% 69,9%
буряти 43,9% 21,3% 20,2% 22,0% 23,0% 24,0%
українці ... 2,5% 1,5% 1,3% 1,7% 2,2%
татари ... ... 1,2% 1,2% 1,1% 1,0%

Примітки[ред. | ред. код]