Альф Лендон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альф Лендон
Народився 9 вересня 1887(1887-09-09)[1][2][3]
Вест-Мідлсекс, Мерсер, Пенсільванія, США
Помер 12 жовтня 1987(1987-10-12)[1][2][3] (100 років)
Топіка, США
·пневмонія
Країна  США
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Університет Канзасу
Знання мов англійська
Учасник Перша світова війна
Посада Governor of Kansasd
Партія Республіканська партія США
Діти Ненсі Кассебаум

Альфред Моссман «Альф» Лендон (англ. Alfred «Alf» Mossman Landon; нар. 9 вересня 1887(18870909), Вест Міддлсекс, Пенсільванія — пом. 12 жовтня 1987(19871012), Топіка, Канзас) — американський політик-республіканець, був губернатором штату Канзас з 1933 по 1937 і кандидатом у президенти США від Республіканської партії у 1936 році, але зазнав поразку від Франкліна Рузвельта. Його дочка Ненсі була сенатором від Канзасу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Альфред Моссман Лендон народився у Вест-Міддлсексі, Пенсільванія, 9 вересня 1887 року в сім'ї бізнесмена Джона Лендона та Енн Моссман Лендон. На момент народження Альфа Лендони проживали в Ельбі, Огайо, де його батько був керівником у нафтовій компанії Union Oil Company. У Вест-Міддлсексі проживали дідусь та бабуся Альфреда по материнській лінії, і тому, він народився там, оскільки так видавалось зручнішим. Коли батько Лендона влаштував зручніше житло в Огайо, Альфред із матір'ю приїхали до нього. У 1891 році Лендони переїхали до Маріетти, Огайо.[4]

У Маріетті Альфред відвідував Школу Третьої Вулиці, де був посереднім учнем. Додаткову релігійну освіту він отримував від своєї бабусі по материнській лінії, а також від методистських священників. Батько часто брав Альфа на нафтові родовища. Влітку Альф проводив час у бабусі та дідуся Лендонів у Конніотвіллі, Пенсільванія, або у бабусі та дідуся Моссманів у Грінвіллі, Огайо.[4]

Батько Лендона Джон брав активну участь у місцевій політиці: у 1896 році він обрався головою окружної Республіканської партії. Іноді Джон брав із собою Альфа на політичні мітинги. Так, 1900 році Альф із батьком поїхав до Паркерсбургу, Західна Вірджинія, де слухав промову Теодора Рузвельта. У 1904 році Альф поїхав до Сент-Луїсу, Міссурі, де відвідав Всесвітню виставку 1904, а також побував на національному з'їзді Демократичної партії, де слухав промову Вільяма Дженнінгса Браяна.[4]

У 1900 році Альфред вступив до Маріеттської академії, де захопився спортом, особливо, — американським футболом. Однак під час однієї з ігор він отримав травму плеча, і припинив грати. Він також відвідував релігійний та освітній табір на озері Чотоква, де разом із табірними розвагами, також влаштовували лекції та читання. Альфреда настільки захоплювала атмосфера на Чотокві, що він регулярно відвідував чотоквський табір до 1928 року.[4]

Університетські роки[ред. | ред. код]

У 1904 році Лендони переїхали до Індепенденсу, Канзас, у зв'язку із новою роботою Джона Лендона. Однак Альфред провів у Індепенденсі лише тиждень, після чого вирушив до Лоуренса, Канзас, де розпочав навчання в Університеті Канзасу. Він планував юридичну кар'єру, і тому, провчившись один рік у коледжі гуманітарних наук, Альфред перевівся до школи права. Академічні успіхи Альфа в університеті були посередніми: в нього були відмінні оцінки з англійської мови та середньовічної історії, і посередні оцінки — з латинської мови, риторики, та англійської літератури. Він провалив іспити з фізики, гігієни та фізичної підготовки. У школі права, за винятком відмінної оцінки з судової практики, у нього також були посередні оцінки. В університеті він також захоплювався спортом, вечірками, а також вступив до студентського братерства Фі-гамма-дельта, де скоро став провідним членом. У 1908 році Альфред закінчив навчання в Університеті Канзасу, здобувши ступінь бакалавра з права. У тому ж році він склав адвокатський іспит і став членом адвокатської колегії Канзасу.[4]

Кар'єра в банківській сфері[ред. | ред. код]

Закінчивши навчання, Лендон повернувся до Індепенденсу, Канзас, де жила його сім'я. Однак він вирішив не починати юридичну кар'єру, а, натомість, став бухгалтером у місцевому банку — Independence State Bank of Commerce, а пізніше перейшов на роботу до іншого банку — First National Bank. Робота в банківській сфері переконала Лендона у важливості надійних кредитів. Працюючи в банках, він стикався із питанням оренди нафтових родовищ, і так, отримав знання у цій сфері, а також встановив важливі знайомства. Вже у 1910 році, завдяки постійному доходу в розмірі 75 доларів США на місяць, він міг інвестувати у декілька нафтобурових проєктів.[4]

Нафтогазовий бізнес[ред. | ред. код]

У 1911 році Лендон звільнився з роботи у First National Bank, і вирішив зайнятись нафтовим бізнесом. На той час йому вдалося заощадити 2000 доларів США з зарплати та доходів від інвестицій у нафтобурові проєкти. Крім того, завдяки репутації сім'ї Лендонів, він також отримав банківський кредит. Він знайшов буровий майданчик в Оклахомі, між Новатою та Бартлесвіллем, залучив інших розробників нафтових родовищ, та отримав буровий майданчик в оренду від індіанців. Зрештою, на орендованому Лендоном буровому майданчику було знайдено нафту. Як і більшість незалежних розробників нафтових родовищ, Лендон вів бізнес через особисті контакти: складав списки партнерів, наймав виконавців для буріння, залучав кошти кредиторів, та організовував доставку нафти з родовища на ринок по трубопроводу. Він також сам пропонував послуги з буріння на інших майданчиках. Єдиним офісом, який на той час мав Лендон, був дім його батьків у Індепенденсі. У 1917 році він також зайнявся розробкою родовищ природного газу.[4]

В цей період Лендон переважно перебуває на бурових майданчиках в Оклахомі, приїжджаючи до Індепенденсу на відпочинок, і для участі у громадському житті: він був масоном, брав участь у роботі комерційної палати, а також Червоного Хресту.[4]

Прогресивна партія[ред. | ред. код]

Джон Лендон, батько Альфа, підтримував висування Теодора Рузвельта в кандидати в президенти в 1912 році. Не погоджуючись із тим, що Республіканська партія висунула Вільяма Тафта, Лендони підтримали створення Прогресивної партії. Джон Лендон організував канзаську Прогресивну партію. У 1914 році Альф Лендон став головою Прогресивної партії в канзаському окрузі Монтгомері. Займаючись партійною діяльністю, Альф Лендон відвідував домівки, робив телефонні дзвінки, організовував зустрічі, залучав політичних промовців та розповсюджував передвиборчі плакати та літературу. Однак канзаські прогресивні кандидати на посаду сенатора та губернатора, відповідно — Віктор Мердок та Генрі Дж. Аллен показали посередній результат в окрузі Монтгомері. Після цього впродовж майже трьох років Альф Лендон не брав активної участі в політиці.[4]

У 1918 році Лендон разом із іншими представниками Прогресивної партії повернувся до Республіканської партії, і проводив виборчу кампанію для Генрі Дж. Аллена на посаду губернатора Канзасу. Водночас, Лендон не міг достатньо часу приділяти виборчій кампанії через особисті та бізнес справи, і тому в останні її тижні майже не брав у неї участі.[4]

Подальша діяльність[ред. | ред. код]

У жовтні 1918 року Лендон мобілізувався до армії у званні старшого лейтенанта хімічної служби. Його відправили на навчання до Кемп-Гамфрісу (зараз — Форт-Белвуар) у Вірджинії. Майже через три тижні було підписано перемир'я у Першій світовій війні, і Лендона було звільнено зі служби з почестями. Він повернувся до Індепенденсу.[4]

Після Першої світової війни в США виріс попит на нафтопродукти: нафтопродукти були потрібні для кораблів, авіації, а також до зростаючої кількості автомобілів. Між 1919 та 1931 роками нафтопродукти перемістились з сьомого на друге місце в рейтингу найцінніших товарів. У 1920-х буровий майданчик Лендона процвітав. У нього також були прибуткові операції у резервації народу Оседжі. Крім того, Лендон мав успіх у дослідженні інших орендованих бурових майданчиків в Оклахомі. Водночас Канзас переживав нафтовий бум, і Лендон розширив свою бізнес-діяльність на південно-східний Канзас. Його статки статки стали дорівнювати кільком сотням тисяч доларів США.[4]

Лендон приймав участь у діяльності комерційних палат Індепенденсу та Канзасу. У 1921 році він став головою Середньоконтинентальної нафтогазової асоціації, а у 1930 році — Незалежної нафтової асоціації. Крім того, завдяки короткому періоду військової служби, він приєднався до Американського легіону — організації американських ветеранів. Згодом Лендон став відомим багатьом фермерам, бізнесменам, видавцям та нафтовикам південно-східного Канзасу, нафтовиком та політиком. Після того, як Генрі Дж. Аллена обрали губернатором Канзасу в 1918 році, він став членом так званого «кухоного кабінету» губернатора.[4]

У червні 1922 року Лендон став виконавчим секретарем губернатора Генрі Дж. Аллена. Пропрацювавши на цій посаді лише три місяці, він звільнився, оскільки робота видавалась йому скучною. На губернаторських виборах 1924 та 1928 року Лендон підтримував кандидатуру Клайда Ріда, тодішнього члена Комісії з комунальних послуг.[4]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1915 році Лендон одружився із Марґарет Флемінґ — дочкою президента нафтової компанії Ohio Oil Company. У 1918 році Марґарет померла від менінгіту. Від шлюбу з Марґарет в Лендона залишились дочка Марґарет Енн.[4][5] У 1930 році Лендон одружився з Тео Кобб, і у них народилися син і дочка Ненсі Лендон Кассебаум, яка була обрана до Сенату США від Канзасу в 1978 році.[5] Лендон стверджував, що він не відігравав жодної ролі у виборах своєї доньки. За його словами, він навіть відмовляв її від участі у виборах фактично через фізичне навантаження, якого потребує передвиборча кампанія. Він також стверджував, що не мав на неї політичного впливу, ніколи не пропонуючи їй політичних порад.[6]

Друга дружина Лендона Тео відзначилась тим, що під час президентської виборчої кампанії 1936 року відмовилась їздити зі своїм чоловіком, пославшись на те, що вона потрібна дітям, і тому залишиться вдома.[7][8] Тео Лендон померла у 1996 році у віці 97-и років.[8]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Університеті штату Канзас проводиться серія лекцій імені Альфреда М. Лендона, що являє собою серію виступів про поточні громадські справи.[9] Першу лекцію у 1966 році прочитав сам Альф Лендон.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с McCoy, Donald R. (1966). Landon of Kansas [Лендон з Канзасу] (англ.). University of Nebraska Press.
  5. а б McCoy, Donald. R (2000). Landon, Alfred Mossman [Лендон, Альфред Моссман]. American National Biography (англ.). Процитовано 19 квітня 2024.
  6. Alf Landon, Republicans’ Beloved Loser, Dies at 100 [Альф Лендон, улюблений невдаха республіканців, помер у віці 100 років]. Los Angeles Times (англ.). 13 жовтня 1987. Процитовано 20 квітня 2024.
  7. Mrs. Landon to Avoid Campaign [Місіс Лендон уникатиме кампанії] (PDF). New York Times (англ.). 13 червня 1936. Процитовано 19 квітня 2024.
  8. а б Widow of Alf Landon Dies [Померла вдова Альфа Лендона]. New York Times (англ.). 23 липня 1996. Процитовано 19 квітня 2024.
  9. History of the Landon Lectures. ome.ksu.edu (англ.). Процитовано 19 квітня 2024.
  10. Past Speakers of the Landon Lectures. ome.ksu.edu (англ.). Процитовано 19 квітня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]