Бубліков Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Васильович Бубліков
рос. Алексей Васильевич Бубликов
Народження 1 березня 1925(1925-03-01)
Загір'я
Смерть 28 жовтня 2014(2014-10-28) (89 років)
Васильків, Київська область, Україна
Поховання Васильків
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1943—1971
Звання  Підполковник
 Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден Вітчизняної війни I ступеняМедаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За відвагу»Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Див. також: Бубликов

Олексі́й Васи́льович Бу́бліков (рос. Бубликов Алексей Васильевич; 1 березня 1925 — 28 жовтня 2014) — радянський військовик, учасник Другої світової війни. Один із небагатьох, нагороджених п'ятьма медалями «За відвагу».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1925 року в селі Загір'я Бежецького району Тверської області Росії в багатодітній селянській родині. Росіянин.

У 1943 році призваний до лав Червоної армії Бежецьким РВК. Направлений на навчання до Телавського військового піхотного училища. Не закінчивши курс навчання достроково у серпні 1943 року направлений у діючу армію червоноармійцем 247-го стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії 2-го Прибалтійського фронту.

Стрілець 1-ї стрілецької роти червоноармієць Олексій Бубліков 16 січня 1944 року одним із перших увірвався до села Слобідка, разом із товаришами звільнив від супротивника два будинки й відбив кілька контратак ворога[1].

4 лютого 1944 року одним із перших з боєм увірвався до села Петріщеве, разом із товаришами захопив два будинку й відбив кілька контратак ворога[2].

Отримав поранення, лікувався у шпиталі в місті Торопець. Після вилікування направлений командиром мінометної обслуги 2-ї мінометної роти 255-го гвардійського стрілецького полку 65-ї гвардійської стрілецької дивізії.

17 липня 1944 року в бою за село Вярьмово Калінінської області обслуга гвардії старшого сержанта О. В. Бублікова вогнем із міномета знищила одну кулеметну вогневу точку й до 15 солдатів ворога.[3]

15-16 вересня 1944 року під час наступальних боїв на території Латвії обслуга гвардії старшого сержанта Олексія Бублікова діяла сміливо й відважно, знищила 2 станкових кулемети й до 30 німців.[4]

По закінченні війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У 1971 році вийшов у відставку в званні «підполковника».

Мешкав у місті Василькові Київської області.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянським орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), п'ятьма медалями «За відвагу» (1944, 1944, 1944, 1944, 1995) та іншими медалями України і СРСР.

Почесний громадянин міста Василькова Київської області.

На підставі Указу Президента України від 01.06.1999 року № 169 зарахований почесним солдатом 4-ї радіотехнічної бригади військ ППО ЗСУ[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наказ по 247 сп 37 сд № 2/н від 23.01.1944(рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 08.09.2014.
  2. Наказ по 247 сп 37 сд № 7/н від 28.02.1944(рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 08.09.2014.
  3. Наказ по 255 гв. сп 65 гв. сд № 19/н від 11.08.1944(рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 08.09.2014.
  4. Наказ по 255 гв. сп 65 гв. сд № 26/н від 30.09.1944(рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 08.09.2014.
  5. «Готові захищати Вітчизну» / газета «Вартові неба», № 89-91, липень 1999 року, стор. 3.

Посилання[ред. | ред. код]