Андронік II Палеолог: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.2) (робот вилучив: diq:II. Andronikos Palaiologos |
м r2.7.3) (робот додав: diq:Andronikos II. Palaiologos |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
[[cs:Andronikos II.]] |
[[cs:Andronikos II.]] |
||
[[de:Andronikos II. (Byzanz)]] |
[[de:Andronikos II. (Byzanz)]] |
||
[[diq:Andronikos II. Palaiologos]] |
|||
[[el:Ανδρόνικος Β΄ Παλαιολόγος]] |
[[el:Ανδρόνικος Β΄ Παλαιολόγος]] |
||
[[en:Andronikos II Palaiologos]] |
[[en:Andronikos II Palaiologos]] |
Версія за 17:59, 27 серпня 2012
Андронік II Палеолог | |
---|---|
грец. Ἀνδρόνικος Β' Παλαιολόγος | |
Імператор | |
Початок правління: | 1282 |
Кінець правління: | 1328 |
Попередник: | Михайло VIII Палеолог |
Наступник: | Андронік III Палеолог |
Дата народження: | 1259/1260 |
Місце народження: | Нікея |
Країна: | Візантійської імперії |
Дата смерті: | 13 лютого 1332 |
Місце смерті: | Константинополь |
Династія: | Палеологи |
Батько: | Михайло VIII Палеолог |
Мати: | Феодора Дука Ватаціна |
Андронік II Палеолог (грец. Ἀνδρόνικος Β' Παλαιολόγος, * 1259/1260 Нікея, Дідімотіка — † 13 лютого 1332, Константинополь) — імператор Візантійської імперії з 1282 по 1328 р.
Правління
Андронік II Палеолог на початку свого правління скорочує чисельність війська та скасовує заключену його батьком Михайлом VIII Палеологом церковну унію з західною (католицькою) церквою. Проводив політику приєднання до Візантії Фессалії та Епіра, що відокремилися після четвертого хрестового походу у 1204 році.
Невдало втрутився в боротьбу між Венецією і Генуєю, що призвело на початку XIV ст. до посилення впливу генуезців в імперії. Прагнучи дати відсіч сильній турецькій армії (якам до цього часу захопила майже всю Малу Азію), найняв в 1303 році військо арагонців та каталонців на чолі з Роже де Флор, які після вбивства їх головнокомандуючого у 1305 підняли заколот, спустошили візантійські володіння, зайняли Фессалію і ряд інших візантійських областей. Спроби Андроніка II Палеолога централізувати свій уряд викликали опір феодальної знаті, яка висунула в 1321 році на трон його онука — Андроніка III Палеолога. Внаслідок цього розпочинається громадянська війна. Після тривалої боротьби за владу, інтриг і зради ближніх у 1328 році він був змушений зректися престолу. Його засилають в монастир де він помирає чотири роки по тому.
Посилання
Біографія Андроніка II Палеолога у церковному лексиконі (нім.)