Нікея

Нікея грец. Νίκαια Координати 40°25′ пн. ш. 29°43′ сх. д. Країна  Туреччина і Roman Asia Minord Туреччина і Roman Asia Minord Адмінодиниця Ізник OSM ↑1273931 ·R (Ізник) Нікея Нікея (Туреччина)  Нікея у Вікісховищі

Нікея (дав.-гр. Νίκαια, тур. 'İznik') — стародавнє і середньовічне місто в Малій Азії на місці сучасного турецького міста Ізник. Засноване у IV ст. до н. е. під назвою Анкор, або ж Гелікор. Вигідно розташоване на березі озера та з суходолу обмежене високими пагорбами, воно мало ідеальні умови для його заселення.

Історія

Церква святої Софії в Нікеї VI—IX століть

У 316 році до н. е. місто було відбудоване македонським царем Антигоном I Однооким після його зруйнування місійцями — і перейменоване на Антигонію (дав.-гр. Αντιγόνεια). Після поразки Антигона у 301 році до н. е. владу над містом здобув Лісімах, який дав місту нову назву — Нікея (дав.-гр. Νίκαια) на честь своєї дружини Нікеї, дочки Антипатра.

З 288 року до н. е. Нікея перебуває під владою царів Віфінії, які використовували її як столицю (поруч із Нікомедією). У 74 р. до н. е. місто стає римським.

Особливого значення Нікея набуває за володарювання Костянтина Великого. У 325 в місті відбувся перший Вселенський собор, який затвердив християнський символ віри.

Місто довелося відбудовувати імператору Валенту внаслідок зруйнування міста землетрусами у роках 358, 362 і 368.

Після поразки візантійців під Манцикертом у 1071, Нікея кілька разів переходила до рук турків-сельджуків і знову поверталася під владу Константинополя. Врешті-решт турки здобули місто 1078 і перетворили його на столицю свого Румського султанату, називаючи Нікею на свій лад — Ізнік (тур. 'İznik').

У 1097 Нікея була взята у спільну облогу хрестоносцями і візантійцями, турки віддали перевагу капітуляції на користь імператора Олексія Комніна. Після здобуття у 1204 році хрестоносцями Константинополя, Нікея перетворилася на столицю нової, Нікейської імперії, першим володарем якої став Феодор I Ласкаріс. Його спадкоємці наполегливо розширювали межі держави і врешті-решт у 1261 р. під орудою Михаїла Палеолога повернули Константинополь, відновивши Візантійську імперію. Нікея знову втратила столичний статус.

З початку XIV сторіччя Нікея жила під постійною загрозою нової турецької навали. У 1328 містом прокотилася хвиля панічних самогубств, що змусило патріарха звернутися до мешканців із спеціальним посланням. Але допомога з боку Константинополя не надійшла і в 1331 Нікея була остаточно захоплена османами. Вони перетворили її на свою столицю, і як свідчать джерела, вже через 7 років більшість місцевих мешканців сповідувала іслам і розмовляла турецькою.

Остаточно столичний статус Нікея втратила у 1365 році, коли резиденція султана була перенесена до щойно здобутого Адріанополя.

Персоналії

В Нікеї народились астроном Гіппарх, математик та астроном Спорас, поет Парфеній та історик Діон Кассій.

Див. також

• Нікейська імперія
• Перший Нікейський собор
• Другий Нікейський собор

Джерела

• Нікея // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1143. — 1000 екз.

Посилання

• William Hazlit (1851). Hazlitt, Classical Gazetteer, «Nicæa». The Classical Gazetteer by William Hazlit (Ancient Library). Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 8 лютого 2022. 
• T. Bekker-Nielsen (2008). Urban life and local politics in Roman Bithynia. The small world of Dion Chrysostomos. Aarhus. Aarhus University Press. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2022. 
• Çetinkaya, Halûk. Four Newly Discovered Churches in Bithynia [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Actual Problems of Theory and History of Art: Collection of articles. Vol. 9. Ed: A. V. Zakharova, S. V. Maltseva, E. Iu. Staniukovich-Denisova. Lomonosov Moscow State University/St. Petersburg, NP-Print, 2019, pp. 244–252. ISSN 2312—2129.