Інь та ян: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Загальний огляд == |
== Загальний огляд == |
||
Вчення про сили « |
Вчення про сили «інь-ян» представлене в «[[Книга змін|Книзі змін]]», яку приписують [[Конфуцій|Конфуцію]] та в 42 вірші трактату «[[Дао_Де_Цзін|Дао де цзін]]» [[Лао-Цзи|Лао-цзи]]. |
||
Взаємодія ''інь'' і ''ян'' підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня в усьому. |
Взаємодія ''інь'' і ''ян'' підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня в усьому. |
||
Версія за 23:22, 29 квітня 2015
Інь і ян (кит. 陰陽, yin-yang) — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).
Загальний огляд
Вчення про сили «інь-ян» представлене в «Книзі змін», яку приписують Конфуцію та в 42 вірші трактату «Дао де цзін» Лао-цзи.
Взаємодія інь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня в усьому.
Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння інь-ян із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та унутрішнє" ней-вай 内外, "цивільне та військове" вень-ву 文武, "покарання та нагороди" сін-шан 刑賞 (також сін-де 刑德).
Графічне зображення
У даосизмі і конфуціанстві зображається у вигляді двох кривих, вписаних в коло, одна біла, інша чорна з крапкою протилежного кольору на початку кожної з них. Класичні викладення можливих концепцій зображення їнь і ян зробили Чжоу Дуньї (1017-1073) та Лай Чжиде (1525–1604, en:Lai Zhide).
Див. також en:Taegeuk, трискеліон, лаубуру, маґатама.
Цитати
Небо - це ян, а земля - інь. Весна - це ян, а осень - інь. Літо - це ян, а зима - інь. День - це ян, а ніч - інь. Важливі держави - це ян, а менші - інь. Діяльність - це ян, а відсутність дії - інь. Ті, хто напружуються - це ян, а ті, хто нагинаються - їнь. Володар - це ян, а міністри - інь. Вищі - це ян, а нижчі - інь. Чоловіки - це ян, [а жінки - інь. Батьки] - це ян, [а сини] - інь. Старші брати - це ян, а молодші - інь. Люди із широким світоглядом - це ян, а обмежені - інь. Одруження та народження синів - це ян, а помирання - інь. Контролювання інших - це ян, а підкорення контролю - інь. Гості - це ян, а хозяї - інь. Пани - це ян, а холопи - - інь. Розмова - це ян, а тиша - інь. Подання - це ян, а отримання - інь.[1]
Цікаві факти
- Під час японсько-корейської війни 1592 — 1598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[2]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[2].
Примітки
- ↑ З текстів Мавандуй: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." Early China, 19 (1994), pp. 75-144 [1], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускріпту.
- ↑ а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.
Посилання
|
Це незавершена стаття про даосизм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |