Командарм другого рангу

Петлиця командарма 2-го рангу

Петлиця на гімнастерку

Нарукавний шеврон командарма 2-го рангу з 3 грудня 1935

Команда́рм другого рангу — військове звання в РСЧА. Скорочення від «командувач армією». Введено в 1935 році, скасовано в 1940 році. Вище комкора, нижче за командарма 1-го рангу.

Історія

Введено Постановою ЦВК СРСР і СНК СССР від 22 вересня 1935 року «Про введення персональних військових звань начальницького складу РСЧА», скасовано Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 року «О встановленні військових звань вищого командного складу Червоної армії». При введенні цього військового звання у 1935 році воно було присвоєне 10 воєначальникам. Через три роки всі вони були розстріляні.

Наприкінці 30-х років, у зв'язку із зростанням чисельності РСЧА зросла й кількість командармів 2 рангу (21 особа до червня 1940). При введенні генеральських звань у 1940 році більшість командармів 2 рангу (12 осіб) отримала звання генерал-лейтенантів, деякі — і вищі звання (7 — генерал-полковники і 2 — генерали армії).

Військовому званню командарм 2-го рангу відповідав ряд інших військових звань — флагман флоту 2-го рангу, армінженер, армінтендат, армвоєнюріст, армврач, армветврач. Званню командарма 2-го рангу у 1935–1940 роках відповідало спеціальне звання комісара держбезпеки 2-го рангу.

Знаки розрізнення — чотири ромби у петлицях, як у командармів 1-го рангу, але на відміну від них — без зірки над ромбами.

Постановою ЦВК СРСР і СНК СССР від 20 листопада 1935 «О затвердженні осіб вищого командного і начальницького складу РСЧА у військових званнях» затверджені у військовому званні командарм 2 рангу:

• Дибенко Павло Юхимович — командувач військами Приволзького військового округу
• Левандовський Михайло Карлович — командувач військами Закавказького військового округу
• Дубовий Іван Наумович — командувач військами Харківського військового округу
• Федько Іван Федорович — командувач Приморською групою військ Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії
• Корк Август Іванович — начальник Військової академії РСЧА імені М. В. Фрунзе
• Каширін Микола Дмитрович — командувач військами Північно-Кавказького військового округу
• Седякін Олександр Гнатович — заступник начальника Генерального штабу РСЧА
• Алксніс Яків Іванович — начальник Управління повітряних сил РСЧА
• Халепський Інокентій Андрійович — начальник Автобронетанкового управління РСЧА
• Вацетіс Іоаким Іоакимовіч — знаходився у розпорядженні Народного комісара оборони СРСР.

Список командармів 2-го рангу

• 20.11.1935 — Алксніс Яків Іванович (1897–1938), розстріляний
• 20.11.1935 — Вацетіс Іоаким Іоакимовіч (1873–1938), репресований
• 20.11.1935 — Дубовий Іван Наумович (1896–1938), репресований
• 20.11.1935 — Дибенко Павло Юхимович (1889–1938), репресований
• 20.11.1935 — Каширін Микола Дмитрович (1888–1938), репресований
• 20.11.1935 — Корк Август Іванович (1887–1937), репресований
• 20.11.1935 — Левандовський Михайло Карлович (1890–1938), репресований
• 20.11.1935 — Седякін Олександр Гнатович (1893–1938), репресований
• 20.11.1935 — Федько Іван Федорович (1897–1939), підвищений в званні до командарма 1 рангу, репресований
• 20.11.1935 — Халепський Інокентій Андрійович (1893–1938), репресований
• 10.06.1937 — Великанов Михайло Дмитрович (1893–1938), репресований
• 10.06.1937 — Кулик Григорій Іванович (1890–1950), підвищений у званні до командарма 1 рангу, став Маршалом Радянського Союзу, пізніше неодноразово знижувався в званнях, репресований, розстріляний
• 28.07.1937 — Тимошенко Семен Костянтинович (1895–1970), підвищений у званні до командарма 1 рангу, став Маршалом Радянського Союзу
• 22.02.1938 — Локтіонов Олександр Дмитрович (1893–1941), перейменований у генерал-полковника, репресований
• лютий 1939 — Захаркин Іван Григорович (1889–1944), перейменований у генерал-лейтенанта, потім генерал-полковник
• лютий 1939 — Єфремов Михайло Григорович (1891–1942), перейменований у генерал-лейтенанта, загинув на фронті
• лютий 1939 — Ковальов Михайло Прокопійович (1897–1967), перейменований у генерал-лейтенанта, потім генерал-полковник
• лютий 1939 — Курдюмов Володимир Миколайович (1895–1970), перейменований у генерал-лейтенанта
• лютий 1939 — Смородінов Іван Васильович (1894–1953), перейменований у генерал-лейтенанта, потім генерал-полковник
• лютий 1939 — Апанасенко Йосип Родіонович (1890–1943), перейменований у генерал-полковника, підвищений до генерала армії, загинув на фронті
• лютий 1939 — Городовиков Ока Іванович (1879–1960), перейменований у генерал-полковника
• лютий 1939 — Конєв Іван Степанович (1897–1973), перейменований у генерал-лейтенанта, потім Маршал Радянського Союзу
• лютий 1939 — Качалов Володимир Якович (1893–1941), перейменований у генерал-лейтенанта, загинув на фронті, посмертно звинувачений у зраді, сім'я репресована, реабілітований у 1953 році
• лютий 1939 — Калінін Степан Адріанович (1890–1975), перейменований у генерал-лейтенанта, репресований у 1944 році
• лютий 1939 — Тюленєв Іван Володимирович (1892–1978), перейменований у генерала армії
• лютий 1939 — Хозін Михайло Семенович (1896–1979), перейменований у генерал-лейтенанта, потім генерал-полковник
• лютий 1939 — Штерн Григорій Михайлович (1900–1941), перейменований у генерал-полковника, репресований
• лютий 1939 — Яковлєв Всеволод Федорович (1895–1974), перейменований у генерал-лейтенанта
• 7 грудня 1939 — Болдін Іван Васильович (1892–1965), перейменований у генерал-лейтенанта, потім генерал-полковник
• 16 січня 1940 — Ґрендаль Володимир Давидович (1884–1940), перейменований у генерал-полковника
• лютий 1940 — Мерецков Кирил Панасович (1897–1968), перейменований у генерала армії, потім Маршал Радянського Союзу
• березень 1940 — Воронов Микола Миколайович (1899–1968), перейменований у генерал-полковника
• березень 1940 — Павлов Дмитро Григорович (1897–1941), перейменований у генерал-полковника, потім генерала армії, репресований, розстріляний
• 4 квітня 1940 — Смушкевич Яків Володимирович (1900–1941), перейменований у генерал-лейтенанта, репресований

Див. також

• Комбриг
• Бригадний генерал
• Генерал від інфантерії
• Генерал-лейтенант
• Віце-адмірал