Апанасенко Йосип Родіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Родіонович Апанасенко
Апанасенко Йосип Родіонович.jpg
Народження 3 (15) квітня 1890(1890-04-15)
Російська імперія с. Митрофановське, нині с. Апанасенковське Апанасенковського району Ставропольського краю
Російська імперія
Смерть 5 серпня 1943(1943-08-05) (53 роки)
СРСР під Бєлгородом, СРСР
Поховання Бєлгород
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби Російська імперія 19111917
Союз Радянських Соціалістичних Республік 19181943
Звання RAF A F9GenArmy since 1974h.svg Генерал армії
Командування Командувач військами Далекосхідного фронту, Середньоазійського військових округів
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Радянсько-німецька війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Апанасенко Йосип Родіонович у Вікісховищі?

Йо́сип Родіо́нович Апана́сенко (3 (15) квітня 1890(18900415), с. Митрофановське, нині с. Апанасенковське Апанасенковського району Ставропольського краю Росії — 5 серпня 1943, під Бєлгородом) — радянський військовий діяч. Генерал армії (1941).

Життєпис[ред.ред. код]

Син селянина. Учасник Першої світової війни, прапорщик. Наприкінці 1917 — голова ради та військово-революційного комітету села Митрофановське. Сформував партизанський загін у Ставропольській губернії. 1918 вступив у РКП(б) і Червону армію.

Протягом 1918—1919 командував бригадою, дивізією. 1919—1920 командував 6-ою кавалерійською дивізією в складі 1-ої Кінної армії.

Закінчив військово-академічні курси (1923), курси удосконалення вищого командного складу (1928) та Військову академію імені Михайла Фрунзе (1932).

Командував кавалерійською дивізією і корпусом. 1935—1937 — заступник командувача військами Білоруського військового округу. З лютого 1938 — командувач військами Середньоазіатського військового округу, З січня 1941 командувач Далекосхідного фронту. Від 1943 — заступник командувача Воронезького фронту. У боях під Бєлгородом смертельно поранено. Помер від ран. Поховано в Бєлгороді.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора та медалями.

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

У Бєлгороді та Ставрополі встановлено пам'ятники.

Література[ред.ред. код]

Електронні джерела[ред.ред. код]