Жебручий орден: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Християнські жебручі ордени == |
== Християнські жебручі ордени == |
||
[[Християнство|Християнські]] жебручі ордени [[Проповідь|проповідують]] [[Євангеліє]] та допомагають бідним. Обидва головні ордени, засновані [[Святий Домінік|святим Домініком]] і [[Франциск Ассізький|святим Франциском]], створено боротись із [[Катари|катарською єрессю]] (у південній [[Франція|Франції]] та північній [[Італія|Італії]], відповідно), пропонуючи служіння Господу ''всередині суспільства''. Вони зуміли здобути значну підтримку, як від звичайних |
[[Християнство|Християнські]] жебручі ордени [[Проповідь|проповідують]] [[Євангеліє]] та допомагають бідним. Обидва головні ордени, засновані [[Святий Домінік|святим Домініком]] і [[Франциск Ассізький|святим Франциском]], створено боротись із [[Катари|катарською єрессю]] (у південній [[Франція|Франції]] та північній [[Італія|Італії]], відповідно), пропонуючи служіння Господу ''всередині суспільства''. Вони зуміли здобути значну підтримку, як від звичайних містян, так і від аристократів. Метою їх місіонерської діяльності швидко стали [[Місто|міста]], де [[Парафія|парафії]] вже не давали раду темпам зростання населення. У більшості середньовічних міст у [[Західна Європа|Західній Європі]], незалежно від розміру, діяли представники одного чи кількох жебручих орденів. |
||
У [[середні віки]] першими жебручими орденами братів у [[Римо-Католицька Церква|Церкві]] були: |
У [[середні віки]] першими жебручими орденами братів у [[Римо-Католицька Церква|Церкві]] були: |
Версія за 21:18, 21 березня 2017
Жебру́чий о́рден — релігійний орден, який цілком залежить від милостині людей на засоби існування. Такі ордени не мають будь-якої власності, ні приватної, ні суспільної, та приймають обітницю бідності з метою присвятити всі свої енергію та час релігійній роботі.
Християнські жебручі ордени
Християнські жебручі ордени проповідують Євангеліє та допомагають бідним. Обидва головні ордени, засновані святим Домініком і святим Франциском, створено боротись із катарською єрессю (у південній Франції та північній Італії, відповідно), пропонуючи служіння Господу всередині суспільства. Вони зуміли здобути значну підтримку, як від звичайних містян, так і від аристократів. Метою їх місіонерської діяльності швидко стали міста, де парафії вже не давали раду темпам зростання населення. У більшості середньовічних міст у Західній Європі, незалежно від розміру, діяли представники одного чи кількох жебручих орденів.
У середні віки першими жебручими орденами братів у Церкві були:
- Францисканці (молодші брати, мінорити; сірі брати), засновано 1209
- Кармеліти (Відлюдники Пресвятої Діви Марії Кармельської; білі брати), засновано 1206-1214
- Домініканці (Орден Проповідників; чорні брати), засновано 1215
- августинці (Відлюдники св. Августина), засновано 1256
Другий Ліонський собор (1274) визнав ці ордени «великими» жебручими орденами та заборонив багато інших. Тридентський собор (1545—1563) звільнив їх від обітниці бідності, знявши обмеження на володіння власністю. Після цього всі, окрім Францисканців і Капуцинів, члени орденів могли володіти власністю колективно як чернецтво.
Серед інших орденів можна виділити:
- Тринітарії (Орден Пресвятої Трійці), засновано 1193
- Мерседарії (Орден Святої Діви Марії Милосердної), засновано 1218
- Сервіти (Орден служителів Марії), засновано 1233
- Мініми (Відлюдники Св. Франциска з Паоли), засновано 1435
- Капуцини (Орден молодших братів-капуцинів), засновано 1525
Література
- Усков Н.Ф. Чернецтво / / Словник середньовічної культури. М., 2003, с. 320-331
Див. також
- Список католицьких орденів та згромаджень
- Ебіонити - бідні - юдействуючі християни.
- Дервіш (перс. درویش - derviš - бідняк, жебрак)
- Факір
- Бхікшу
- Аскет
- Working Poor - «жебраки, що працюють»
- Бідні
- Люмпен-пролетаріат
- Робітний будинок
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |