Хотинська фортеця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
Рядок 24: Рядок 24:
| веб-сторінка = http://khotynska-fortecya.cv.ua/
| веб-сторінка = http://khotynska-fortecya.cv.ua/
}}
}}
[[Файл:Khotyn fort.jpg|міні|270px]]

'''Хотинська фортеця''' ({{lang-ro|Cetatea Hotinului}}) — [[фортеця]] [[XIII століття|XIII]]–[[XVIII століття|XVIII]] століть у місті [[Хотин]]і на Дністрі, що у [[Чернівецька область|Чернівецькій області]], [[Україна]]. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником. Одним з [[Сім чудес України|семи чудес України]].

== Історія ==
[[Файл:Khotyn Fortress entrance.JPG|thumb|250px|Південна (В'їзна) башта]]
[[Файл:Khotyn fortress 2.jpg|thumb|250px|Залишки фортечних мурів|Ясська брама]]
[[Файл:Chotyn, pevnost, hradby.jpg|thumb|250px|Залишки фортечних мурів]]

=== У складі руських земель ===
Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем [[Володимир Великий|Володимиром Святославичем]] як одне із порубіжних укріплень південного заходу [[Русь|Русі]], у зв'язку з приєднанням до неї [[буковина|буковинських]] земель. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з'єднували [[Київ]] із Пониззям (пізнішим [[Поділля]]м) і Придунав'ям.

Укріплення було споруджено на кам'янистому [[мис]]і, утвореному високим правим берегом [[Дністер|Дністра]] та долиною впадаючої дрібної притоки. Спочатку це був замкнений земляний вал з дерев'яними стінами й оборонними спорудами. Завданням форту була оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, та простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «[[Фенікс]]ом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.

Наприкінці XI століття Хотин належав до [[Теребовлянське князівство|Теребовлянського князівства]].

У 1140-х роках він перейшов до [[Галицьке князівство|Галицького]], а з [[1199]] року — [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] князівств.

У [[1250]]–[[1264]] роках король [[Данило Галицький]] і його син [[Лев Данилович|Лев]], перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення.

=== У складі Шипинської землі ===
З кінця ХІІ століття на півдні [[Галицьке князівство|Галицького князівства]] [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] починає формуватись ''земля'' з напівавтономним статусом. Після монголо-татарської навали зв'язки з галицько-волинськими землями послабилися, що призвело до їх фактичного відокремлення на початку XIV століття, та визнання зверхності [[Золота Орда|Золотої Орди]].

У середині XIV століття починається занепад Золотої Орди, в залежності від якої перебував край. У 1349 році [[Королівство Польське]] захопило Галицько-Волинське князівство. У цей же час на землях у басейні річки [[Молдова (річка)|Молдова]] формується нова держава — [[Молдовське князівство]].

На південному прикордонні Галицького князівства постає [[Шипинська земля]] — практично самостійна адміністративно-територіальна одиниця з власною самоуправою, за яку вели запеклу боротьбу Королівство Польське, Королівство Угорське та Молдовське князівство.

Документально вперше згадує Шипинську землю [[Ян Длугош]] у 1359 році в зв'язку з походом короля [[Казимир III Великий|Казимира ІІІ]] на Молдовію. Приблизні межі описувалися в грамоті 1412 року.

Загальне керівництво землею здійснював [[воєвода]]. Хотинська фортеця була центром Хотинської волості («держави»), якою керував [[староста]] («[[державець]]»).

=== У складі Молдавського князівства ===
У [[1340-ві|1340-х]] роках Хотин увійшов до складу [[Королівство Угорське|Угорського королівства]], а з [[1375]] року вже перебував у складі [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]]. Молдавський володар воєвода [[Стефан III Великий|Стефан ІІІ]] значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки 5-6 і висотою 40 метрів, п'ять башт, рівень двору фортеці підняли на 10 метрів і розділили на Княжий двір і двір Воїнів. Були викопані глибокі підвали для зберігання провіанту. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південного [[Прясло (архітектура)|прясла]] мурів та Південної (В'їзної) брами з дерев'яними мостами, зведеними на початку 18 століття турками. Упродовж 14–16 століть вона була резиденцією [[список правителів Молдавського князівства|молдавських господарів]].

[[Файл:Церква-Хотин.jpg|thumb|right|Церква св. Олександра Невського]]
У [[1476]] році фортеця відбила напад [[османська імперія|турецьких]] військ [[султан]]а [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда ІІ Фатіха]]. Проте на межі 15–16 століть Молдовська держава стала [[васал]]ом [[Османська імперія|Османської Порти]] та розмістила у Хотинських стінах [[яничари|яничарську]] [[залога|залогу]]. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.

У [[1538]] році під проводом [[Ян Амор Тарновський|Яна Амора Тарновського]] місто Хотин було штурмом взято [[Королівство Польща|коронними]] військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували 3 башти, частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у [[1540]]–[[1544]] роках, але згодом втратили її. 1561 року фортецю захопили війська під проводом польського [[шляхтич]]а-авантюриста [[Ласький Альбрехт|Ласького Альбрехта]], новий тодішній господар Молдавії Яків Василакі Гераклід «Деспот» (союзник Ласького) віддав йому фортецю з навколишніми поселеннями у користування (комендантом фортеці був призначений [[П'ясецький Іван|Іван (Ян) П'ясецький]]&nbsp;— родич [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]]). Через конфлікт між А. Лаським та «Деспотом» останній відібрав у поляка фортецю, що перший не пробачив, вирішивши організувати похід проти нього, залучивши через Івана П'ясецького до походу [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]].<ref>''В. Сергійчук.'' Дмитро Вишневецький.— К.: «Україна», 2003.— 192 с.— С. 118. ISBN 966-524-129-X</ref> У [[1563]] році [[Дмитро Вишневецький]] з п'ятьма сотнями [[запорозька січ|запорозьких]] [[козак]]ів знову захопили фортецю й утримували її тривалий час.

У травні [[1600]] року після того, як війська правителя [[Волощина|Валахії]] і [[Трансильванія|Трансильванії]] [[Михайло Хоробрий|Михая Хороброго]] захопили [[Сучава|Сучаву]], господар [[Молдова|Молдови]] [[Ієремія Могила]] зі своїм оточенням, серед якого були його брат [[Могила Симеон|Симеон Могила]] (батько майбутнього київського митрополита [[Петро Могила|Петра Могили]]) та колишній правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Польщі [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.

=== Під владою Османської імперії 1617—1788 ===
[[Файл:Турецький мінарет, Хотин.jpg|thumb|200px|Турецький [[мінарет]] у Хотині]]
У [[1615]] році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у [[1620]] турецька армія захопила місто.

[[1617]] за Бушівським мирним договором землі Валахії та Молдавії, а також Хотин, відійшли під владу Османської імперії: Молдавське князівство стало васалом.

=== Хотинська битва 1621 ===
{{main|Хотинська битва 1621}}
У жовтні [[1621]] року козацько-литовсько-польські війська під проводом [[Петро Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] (40 тис.) та [[Ян-Кароль Ходкевич|Яна Кароля Ходкевича]] виграли битву з турецько-татарськими (400 тис.) військами. [[8 жовтня]] [[1621]] султан [[Осман II]] підписав дуже незручний для Туреччини [[Хотинський мирний договір]]. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передала Хотин туркам.

[[Богдан Хмельницький]] навесні [[1650]] року на певний час звільнив Хотин. У [[1653]] році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський [[гарнізон]] турків.

=== Хотинська битва 1673 ===
У листопаді [[1673]] року Хотинська фортеця знову перестає бути турецькою, [[Ян III Собеський]] з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.

[[1699]] року Хотинська фортеця переходить від Польщі до Молдовського князівства згідно з [[Карловицький мир|Карловицьким мирним договором]]. [[1711]]-го в Хотин знову приходять турки.

На початку XVIII століття перед зростаючою загрозою експансії [[Московія|Московії]] на південь, Османська Порта вирішила перетворити Хотин на головний форпост на Дністрі. Протягом [[1711]]–[[1718]] років турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших [[бастіон]]ів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони та широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також [[мечеть]] із [[мінарет]]ом.

[[1739]] та [[1769]] фортеця була здобута росіянами і [[1788]] австрійцями та віддана знову туркам.

=== Хотинська битва 1788 ===
[[1788]]-го місто було взяте в облогу австрійськими військами під командуванням принца Фрідріха та російськими військами генерала Івана Петровича Салтикова. Місто було в облозі 4 місяці і 8 днів. 19 вересня [[1788]] місто з комендантом Османом-пашею здалося. Осман-паші та іншим дозволили вивезти всіх своїх людей та все своє добро із замку, фортеці та міста (викорано 2700 возів). Салтиков запросив до себе Османа-пашу на обід. Осман-паша був «чоловіком» Гелени&nbsp;— сестри [[Софія Потоцька|Софії Клявоне]]. Софія Клявоне перебувала тоді в «зв'язку» з Салтиковим. Клявоне через Салтикова передалала листи своїй сестрі в Хотинський замок. Не без допомоги Софії туркам дозволили вивезти з Хотина все майно та людей. Після того, як місто капітулювало, в ньому залишилось 16 857 жителів, яким після капітуляції дали провіанту на 8 діб.

1 жовтня [[1788]] австрійські та російські війська ввійшли в місто. Місто було порожнім і значно поруйнованим. Передмістя [[Константинополь (значення)|Константинополь]] ще раніше спалив Осман-паша.

==== Опис фортеці 1788 року ====
Ось як описав тоді місто саксонський принц Фрідріх Заальфельдский:
: Хотинська фортеця в формі чотирикутника, 1800 на 730, має четверо воріт. Ворота називались: Водяні, Стамбульські, Бендерські та Корохові. В середині замку знаходяться палац, мечеть, турецька лазня, багато магазинів і 40 різних будинків, в яких могло би розміститись 800 чоловік. Місто розміщене вище фортеці й оточене грабовим [[палісад]]ом до самої фортеці. Одне передмістя називалось Константинополь, а інше, біля воріт, які виходили на дорогу до [[Окопи (Борщівський район)|Окопів]], називалося Румля. Між двома передмістями був сад Осман, який виходив і поза палісад. Малий струмок, який стікав у Дністер, поділяв місто і фортецю на дві частини. Місто було забудоване дерев'яними будинками. У фортеці знаходилося 7 000 війська, комендантом тоді там був Осман та жив ага яничарів Друру-оглу. Його брат був убитий в одній з сутичок під Хотином.

=== Під владою Російської імперії з 1812 ===
[[1806]] року розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання [[Бухарестський мирний договір (1812)|Бухарестського миру 1812 року]]. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву [[Бессарабія]]. У першій половині XIX століття Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.

== Сучасний стан ==
Найкраще зберігся Хотинський замок.

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати [[фільм]]и.

У 2010 та 2011 роках на території Хотинської фортеці проводився міжнародний фестиваль з історичного середньовічного бою «Битва націй». У 2012 році організатори вирішили провести фестиваль у Варшаві.

Віднедавна фортеця доступна для перегляду у [[Google Street View]].

З 2015 року розпочалося інтенсивне вивітрювання скельної породи біля підніжжя фортеці, на якій вона стоїть.<ref>''Гаргаля А.'' Під Хотинською фортецею руйнується скеля // День.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;113—114 (4719—4720) (1—2 лип.).&nbsp;— С. 2. (Ситуація)</ref>

== Хотин у літературі та мистецтві ==
Стіни твердині над Дністром можна побачити у багатьох кінострічках:
* {{рік в кіно|1971}} : «[[Захар Беркут (фільм)|Захар Беркут]]»,
* {{рік в кіно|1978}} : «[[Д'Артаньян та три мушкетери]]»,
* {{рік в кіно|1983}} : «[[Балада про доблесного лицаря Айвенго]]»,
* {{рік в кіно|1985}} : «[[Чорна стріла (фільм, 1985, СРСР)|Чорна стріла]]»
* «Стріли Робін Гуда»,
* {{рік в кіно|2009}} : «[[Тарас Бульба (фільм, 2009)|Тарас Бульба]]» та ін.

== Хотин в мистецтві ==
<gallery><center>
<gallery><center>
Файл:Battle of Khotyn 1673.PNG|Хотинська битва 1673
Файл:Battle of Khotyn 1673.PNG|Хотинська битва 1673

Версія за 06:37, 14 червня 2017

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хотинська фортеця (заказник).

Хотинська фортеця
Хотинська фортеця
48°31′19″ пн. ш. 26°29′54″ сх. д. / 48.52194° пн. ш. 26.49833° сх. д. / 48.52194; 26.49833Координати: 48°31′19″ пн. ш. 26°29′54″ сх. д. / 48.52194° пн. ш. 26.49833° сх. д. / 48.52194; 26.49833
Статус Державний історико-архітектурний заповідник
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна  Україна
Розташування м. Хотин, Чернівецька область
Засновано 1325
Перша згадка ІХ століття
Будівництво 1250-ті рр. — 1340-ві рр.
Встановлено князем Володимиром Святославичем
Власник воєвода
Стан відреставровано (?)
Хотинська фортеця. Карта розташування: Україна
Хотинська фортеця
Хотинська фортеця (Україна)
Мапа
CMNS: Хотинська фортеця у Вікісховищі
  • Хотинська битва 1673
    Хотинська битва 1673
  • Хотинська битва 1621
    Хотинська битва 1621
  • Ян Собеський в битві під Хотином 1673
    Ян Собеський в битві під Хотином 1673
  • Під Хотином 1621. Йозеф Брандт
    Під Хотином 1621. Йозеф Брандт
  • Мирний договір 1621. Франциск Смуглевич 1785
    Мирний договір 1621. Франциск Смуглевич 1785
  • Прощання Ходкевича перед Хотинською битвою 1621
    Прощання Ходкевича перед Хотинською битвою 1621
  • Смерть Яна Кароля Ходкевича в таборі під Хотином
    Смерть Яна Кароля Ходкевича в таборі під Хотином
  • Владислав IV Ваза на фоні Хотинської битви. (1624)
    Владислав IV Ваза на фоні Хотинської битви. (1624)
  • Станіслав Любомирський під Хотином. (1647)
    Станіслав Любомирський під Хотином. (1647)
  • Прославляння Сигізмунда III Вази після Хотинської битви
    Прославляння Сигізмунда III Вази після Хотинської битви

Фотогалерея

  • Хотинська фортеця. Внутрішній двір
    Хотинська фортеця. Внутрішній двір
  • Загальний вид на Хотинський замок
    Загальний вид на Хотинський замок
  • Загальний вид на Хотинський замок
    Загальний вид на Хотинський замок
  • Мости і природні перепони на підходах до Хотинського замку
    Мости і природні перепони на підходах до Хотинського замку
  • Стіни внутрішнього двору Хотинського замку
    Стіни внутрішнього двору Хотинського замку
  • Хотинський замок
    Хотинський замок
  • Хотинський замок
    Хотинський замок
  • Хотинська фортеця
    Хотинська фортеця
  • Панорама
    Панорама
  • Хотинська фортеця та Дністер
    Хотинська фортеця та Дністер

Примітки

Джерела та література

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хотинська фортеця
Сім чудес України: замки, фортеці, палаци
Сім чудес Північної Буковини Чернівецька область
Замки та палаци Чернівецької області‎
збережені
Хотинська фортеця
Хотинська фортеця
частково збережені
руїни
повністю зруйновані
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хотинська_фортеця&oldid=20561744