Гаєвиця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґаєвиця''' ({{lang-hr|Gajica}}) — є варіантом [[латинська абетка|латинської абетки]], що його розробив [[Хорватія|хорватський]] поет, лінгвіст [[Людевіт Ґай|Людевит Ґай]] ({{lang-hr|Ljudevit Gaj}}), уперше цю абетку подано [[1830]] року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). |
'''Ґаєвиця''' ({{lang-hr|Gajica}}) — є варіантом [[латинська абетка|латинської абетки]], що його розробив [[Хорватія|хорватський]] поет, лінгвіст [[Людевіт Ґай|Людевит Ґай]] ({{lang-hr|Ljudevit Gaj}}), уперше цю абетку подано [[1830]] року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Гаєвицю використовують всі сербо-хорватські мови, але різною мірою: для [[хорватська мова|хорватської]] це єдина офіційна абетка, для боснійської і чорногорської - одна з двох на ряду з кирилицею, але при цьому гаєвиця переважає; для сербської це також один із двох офіційних алфавітів на ряду з кирилицею і обидві абетки вживають більш-менш однаково часто. Крім того, гаєвицю використовують також для транслітерації [[Македонська мова|македонських]] слів латинкою, зокрема для експортних написів македонських власних назв. |
||
== Абетка == |
== Абетка == |
||
Версія за 22:32, 17 вересня 2017
Ґаєвиця (хорв. Gajica) — є варіантом латинської абетки, що його розробив хорватський поет, лінгвіст Людевит Ґай (хорв. Ljudevit Gaj), уперше цю абетку подано 1830 року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Гаєвицю використовують всі сербо-хорватські мови, але різною мірою: для хорватської це єдина офіційна абетка, для боснійської і чорногорської - одна з двох на ряду з кирилицею, але при цьому гаєвиця переважає; для сербської це також один із двох офіційних алфавітів на ряду з кирилицею і обидві абетки вживають більш-менш однаково часто. Крім того, гаєвицю використовують також для транслітерації македонських слів латинкою, зокрема для експортних написів македонських власних назв.
Абетка
| Літера | Ім'я | IPA | Літера | Ім'я | IPA | Літера | Ім'я | IPA |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A, a | a | /a/ | G, g | ge | /g/ | O, o | o | /o/ |
| B, b | be | /b/ | H, h | ha | /x/ | P, p | pe | /p/ |
| C, c | ce | /ʦ/ | I, i | i | /i/ | R, r | er | /r/ |
| Č, č | če | /tʃ/ | J, j | je | /j/ | S, s | es | /s/ |
| Ć, ć | će | /ʨ/ | K, k | ka | /k/ | Š, š | eš | /ʃ/ |
| D, d | de | /d/ | L, l | el | /l/ | T, t | te | /t/ |
| Dž, dž | dže | /dʒ/ | Lj, lj | elj | /ʎ/ | U, u | u | /u/ |
| Đ, đ | đe | /ʥ/ | M, m | em | /m/ | V, v | ve | /ʋ/ |
| E, e | e | /e/ | N, n | en | /n/ | Z, z | ze | /z/ |
| F, f | ef | /f/ | Nj, nj | enj | /ɲ/ | Ž, ž | že | /ʒ/ |
В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувано літеру Dj, яку пізніше замінили на Đ.
Диграфи
В гаєвиці Dž, Lj, Nj вважаються не сполученнями окремих літер, а диграфами. Це означає, що:
- В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
- В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
- Але у випадку власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka», а не «NJemačka».
- Unicode включає нероздільні символи для цих диграфів: Dž dž Lj lj Nj nj (проте, на практиці їх здебільшого передають парами окремих літер; на хорватській розкладці клавіатури символи диграфів також відсутні).
Гаєвиця в словенській мові
Після 1838-40 Гаїв алфавіт почали використовувати в словенській мові, бо її багато хто розцінював як діалект мови хорватської, але пізніше гаєвиця (словен. gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен. bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Bohorič, Dajnko та Metelko.
Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:
- В словенській абетці не існує літер Ć та Đ — бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовують, щоб писати імена з хорватської та сербської мов. Відповідно словенські імена, що мають закінчення на «-ич», пишуть у згоді із словенською абеткою «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські ймення пишуть із додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
- DŽ в словенській мові також не є одним звуком, і найчастіше його використовують, щоб записувати запозичені слова, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
- LJ і NJ в словенській мові також не диграфи, бо вони не є одним звуком, як у хорватській мові; їх вимовляють окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» хорвати кажуть po-lje ko-nji, тоді як словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji.