Перейти до вмісту

F (латиниця)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
F
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Č̣ Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ
È É Ê Ë Ē Ė Ę
Ě Ə Ɛ Ɠ Ĝ Ğ
Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ J̣̌ Ķ Ǩ
Ƙ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô
Õ Ö Ō Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř
Ɍ Ś Ŝ Ş Š
Ṣ̌ ß ſ Þ Ţ Ť
Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù Ú
Û Ü Ū Ŭ Ů Ű Ų
Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ȥ
Ź Ż Ƶ Ž Ẓ̌ Ʒ Ǯ  

F, f («еф») — шоста літера латинського алфавіту, використовується у всіх алфавітах на основі латинки. вимовляється «еф». Літера F походить від давньогрецької літери дигамма (Ϝ, ϝ), що позначала дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант /w/ — цей звук зник з давньогрецької мови ще в архаїчну епоху. Зі свого боку, дигама походила від фінікійської літери вав.

Способи кодування

[ред. | ред. код]

У юнікоді велика F — U+0046, мала f  — U+0066.

Код ASCII для великої F — 70, для малої f — 102; або у двійковій системі 01000110 та 01100110, відповідно.

Код EBCDIC для великої F — 198, для малої f — 134.

NCR код HTML та XML — «F» та «f» для великої та малої літер відповідно.