Гаєвиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґаєвиця (хорв. Gajica) — є варіантом латинської абетки, що його розробив хорватський поет, лінгвіст Людевит Ґай (хорв. Ljudevit Gaj), уперше цю абетку подано 1830 року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Тільки гаєвицю використовує хорватська мова, практично завжди — боснійська мова, також гаєвиця є одним із двох варіантів запису сербської та чорногорської мов. Крім того, гаєвицю використовують також для транслітерації македонських слів латинкою, зокрема для експортних написів македонських власних назв.

Абетка[ред.ред. код]

Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA
A, a a /a/ G, g ge /g/ O, o o /o/
B, b be /b/ H, h ha /x/ P, p pe /p/
C, c ce /ʦ/ I, i i /i/ R, r er /r/
Č, č če /tʃ/ J, j je /j/ S, s es /s/
Ć, ć će /ʨ/ K, k ka /k/ Š, š /ʃ/
D, d de /d/ L, l el /l/ T, t te /t/
Dž, dž dže /dʒ/ Lj, lj elj /ʎ/ U, u u /u/
Đ, đ đe /ʥ/ M, m em /m/ V, v ve /ʋ/
E, e e /e/ N, n en /n/ Z, z ze /z/
F, f ef /f/ Nj, nj enj /ɲ/ Ž, ž že /ʒ/

В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувано літеру Dj, яку пізніше замінили на Đ.

Диграфи[ред.ред. код]

В гаєвиці Dž, Lj, Nj вважаються не сполученнями окремих літер, а диграфами. Це означає, що:

  • В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
  • В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
  • Але у випадку власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka», а не «NJemačka».
  • Unicode включає нероздільні символи для цих диграфів: Dž dž Lj lj Nj nj (проте, на практиці їх здебільшого передають парами окремих літер; на хорватській розкладці клавіатури символи диграфів також відсутні).

Гаєвиця в словенській мові[ред.ред. код]

Після 1838-40 Гаїв алфавіт почали використовувати в словенській мові, бо її багато хто розцінював як діалект мови хорватської, але пізніше гаєвиця (словен.: gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен.: bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Bohorič, Dajnko та Metelko.

Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:

  • В словенській абетці не існує літер Ć та Đ — бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовують, щоб писати імена з хорватської та сербської мов. Відповідно словенські імена, що мають закінчення на «-ич», пишуть у згоді із словенською абеткою «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські ймення пишуть із додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
  • DŽ в словенській мові також не є одним звуком, і найчастіше його використовують, щоб записувати запозичені слова, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
  • LJ і NJ в словенській мові також не диграфи, бо вони не є одним звуком, як у хорватській мові; їх вимовляють окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» хорвати кажуть po-lje ko-nji, тоді як словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji.

Посилання[ред.ред. код]