Гаєвиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґаєвиця (хорв. Gajica) — є варіантом латинської абетки, що його розробив хорватський поет, лінгвіст Людевит Ґай (хорв. Ljudevit Gaj), уперше цю абетку подано 1830 року в Ґаєвій книжці «Kratka osnova horvatsko-slavenskog pravopisanja» (Коротка основа хорватсько-слов'янського правопису). Тільки гаєвицю використовує хорватська мова, практично завжди — боснійська мова, також гаєвиця є одним із двох варіантів запису сербської та чорногорської мов. Крім того, гаєвицю використовують також для транслітерації македонських слів латинкою, зокрема для експортних написів македонських власних назв.

Абетка[ред.ред. код]

Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA Літера Ім'я IPA
A, a a /a/ G, g ge /g/ O, o o /o/
B, b be /b/ H, h ha /x/ P, p pe /p/
C, c ce /ʦ/ I, i i /i/ R, r er /r/
Č, č če /tʃ/ J, j je /j/ S, s es /s/
Ć, ć će /ʨ/ K, k ka /k/ Š, š /ʃ/
D, d de /d/ L, l el /l/ T, t te /t/
Dž, dž dže /dʒ/ Lj, lj elj /ʎ/ U, u u /u/
Đ, đ đe /ʥ/ M, m em /m/ V, v ve /ʋ/
E, e e /e/ N, n en /n/ Z, z ze /z/
F, f ef /f/ Nj, nj enj /ɲ/ Ž, ž že /ʒ/

В оригінальній гаєвиці, для передачі звуку /ʥ/, використовувано літеру Dj, яку пізніше замінили на Đ.

Диграфи[ред.ред. код]

В гаєвиці Dž, Lj, Nj вважаються не сполученнями окремих літер, а диграфами. Це означає, що:

  • В словниках слово «njegov» йде після «novine», в окремій «NJ» секції, між словами на «N» та словами на «O» і відповідно слово «bolje» йде після слова «bolnica» і т.і.
  • В вертикальному написанні диграфи пишуться разом, також диграфи Dž, Lj, Nj пишуться разом в горизонтальному випадку, якщо між словами є пропуски, наприклад: M J E NJ A Č N I C A.
  • Але у випадку власних назв, або коли потрібно написати слово з великої літери, великою буде лише перша частина диграфу: «Njemačka», а не «NJemačka».
  • Unicode включає нероздільні символи для цих диграфів: Dž dž Lj lj Nj nj (проте, на практиці їх здебільшого передають парами окремих літер; на хорватській розкладці клавіатури символи диграфів також відсутні).

Гаєвиця в словенській мові[ред.ред. код]

Після 1838-40 Гаїв алфавіт почали використовувати в словенській мові, бо її багато хто розцінював як діалект мови хорватської, але пізніше гаєвиця (словен. gajica) стала єдиною офіційною абеткою, замінивши три інших варіанти запису (словен. bohoričica, dajnčica, metelčica), авторами яких були відповідно Bohorič, Dajnko та Metelko.

Словенська версія гаєвиці має ряд відміностей від хорватської:

  • В словенській абетці не існує літер Ć та Đ — бо словенська мова не має відповідних звуків. Але ці літери використовують, щоб писати імена з хорватської та сербської мов. Відповідно словенські імена, що мають закінчення на «-ич», пишуть у згоді із словенською абеткою «Zlatko Zahovič», «Mile Ačimovič», а хорватські чи сербські ймення пишуть із додатковими літерами, наприклад «Slobodan Milošević», чи «Zoran Đinđić»
  • DŽ в словенській мові також не є одним звуком, і найчастіше його використовують, щоб записувати запозичені слова, наприклад, džungla=jungle (джунглі)
  • LJ і NJ в словенській мові також не диграфи, бо вони не є одним звуком, як у хорватській мові; їх вимовляють окремо, тобто такі слова як «polje», «konji» хорвати кажуть po-lje ko-nji, тоді як словенці вимовляють окремо, pol-je kon-ji.

Посилання[ред.ред. код]