Š

Š

Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Č̣	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ
È	É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę
Ě	Ə	Ɛ	Ɠ	G̈	Ĝ	Ğ
Ġ	Ģ	Ƣ	Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
Ĳ	Ĵ	J̌	J̣̌	Ķ	Ḱ	Ǩ
Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ
Ǉ	M̈	Ñ	Ń	Ņ	Ň	N̈
Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ǌ	Ò	Ó	Ô
Õ	Ö	Ō	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	P̈	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř
Ɍ	Ɽ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š
Ṣ̌	ß	ſ	Ꞅ	Þ	Ţ	Ť
Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	T̈	Ù	Ú
Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů	Ű	Ų
Ư	V̈	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý	Ŷ
Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ȥ	Ⱬ
Ź	Ż	Ƶ	Ž	Ẓ̌	Ʒ	Ǯ

Див. також: Č, Ď, Ě, Ř, Ť та Ž

Š, š — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою S з додаванням гачека, що зазвичай позначає глухий заясенний фрикативний /ʃ/, який відповідає українській кириличній літері ш, і також глухий ретрофлексний фрикативний /ʂ/. Малу літеру š також використовують в американській фонетичній транскрипції та уральській фонетичній абетці.

Вживання

Вперше символ з'явився у чеській мові в 15 столітті після реформ Яна Гуса («Чеська орфографія»^[1]). Звідси 1830 року літера була введена Людевитом Гаєм до альфабету хорватської мови («гаєвиця»)^[2], а згодом перейшла до таких мов, як боснійська, чорногорська, словенська, сербська, словацька, латиська, литовська^[3], карельська, північносаамська, сорбська та інших.

2007 року також було запроваджено новий альфабет вепської мови, що містила літеру Š.

Також š вживається у фінській та естонській мовах, проте лише в запозиченнях. Інколи допускається вживання sh замість š, якщо набрати діакритичний знак технічно неможливо.^[4]

Серед мов, поширених за межами Європи, š вживається у таких як північноамериканські лакота і шеєнська, а також африканські північна сото та сонгайські.

Транслітерації

Літера також використовується для передачі латинським альфабетом кириличної ш у системах наукової транслітерації та ISO 9, тобто вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.

Також при транслітерації шумерських та аккадських клинописних текстів літера š використовується для передачі звука [ʃ] або [t͡ʃ]. Відповідно до аккадської орфографії, ця літера передає хеттську фонему [s] та фонему [ʃ] у семітських мовах, позначену літерою шін.

Кодування

Графема	HTML	Юнікод	TeX
Š	`&Scaron;`	U+0160	`\check S`
š	`&scaron;`	U+0161	`\check s`

Див. також

Діакритичний знак
Č — відповідає українській кириличній літері ч.
Ž — відповідає українській кириличній літері ж.

Примітки

↑ Iohannes Hus. De orthographia Bohemica
↑ Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830
↑ Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901
↑ Finnish orthography and the characters š and ž. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.

[1] Iohannes Hus. De orthographia Bohemica

[2] Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830

[3] Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901

[4] Finnish orthography and the characters š and ž. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.

[1]

[2]

[3]

[4]