Зигмунт Красінський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 023 редагування
Немає опису редагування
Один із трьох польских "віщих" поетів pl:wieszch
Рядок 19: Рядок 19:
| Magnum opus =
| Magnum opus =
| Премії =
| Премії =
| Lib =
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
Рядок 25: Рядок 24:
{{Otheruses|Красінський}}
{{Otheruses|Красінський}}


'''Наполеон Станіслав Адам Фелікс Зигмунт''' ('''Зи́гмунт''', '''Сигізму́нд''') '''Красі́нський''' ({{lang-pl|Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński}}; [[19 лютого]] [[1812]], [[Париж]] — [[23 лютого]] [[1859]], [[Париж]]) — видатний [[Польща|польський]] [[поет]] і [[драматург]], [[граф (титул)|граф]]. Один із найвизначніших польских поетів епохи [[Романтизм]]у поряд з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]] та [[Юліуш Словацький|Юліушем Словацьким]]. Похресник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]].
'''Наполеон Станіслав Адам Фелікс Зигмунт''' ('''Зи́гмунт''', '''Сигізму́нд''') '''Красі́нський''' ({{lang-pl|Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński}}; [[19 лютого]] [[1812]], [[Париж]] — [[23 лютого]] [[1859]], [[Париж]]) — видатний [[Польща|польський]] [[поет]] і [[драматург]], [[граф (титул)|граф]]. Один із трьох польских {{iw2|поет-пророк|"віщих" поетів|pl|wieszch}} епохи [[Романтизм]]у, поряд з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]] та [[Юліуш Словацький|Юліушем Словацьким]]. Похресник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]].


== Біографія ==
== Біографія ==

Версія за 21:42, 2 травня 2018

Зигмунт Красінський
Zygmunt Krasiński
Зигмунт Красінський
Ім'я при народженні пол. Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński
Псевдонім Le poète anonyme de la Pologne
Народився 19 лютого 1812(1812-02-19)
Париж
Помер 23 лютого 1859(1859-02-23) (47 років)
Париж
Поховання Опіноґура-Ґурна і Church of the Assumption in Opinogóra Górnad
Країна  Франція
 Російська імперія
Діяльність поет, драматург
Сфера роботи література
Alma mater Варшавський університет
Мова творів польська
Членство Краківське наукове товариствоd[1]
Рід Красінські
Батько Вінцентій Красінський
Мати Maria Urszula Krasińskad
У шлюбі з Еліза Браніцька
Діти Владислав Красінський і Марія Біатрікс Красінськаd
Автограф
CMNS: Зигмунт Красінський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красінський.

Наполеон Станіслав Адам Фелікс Зигмунт (Зи́гмунт, Сигізму́нд) Красі́нський (пол. Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński; 19 лютого 1812, Париж — 23 лютого 1859, Париж) — видатний польський поет і драматург, граф. Один із трьох польских "віщих" поетів[pl] епохи Романтизму, поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким. Похресник Наполеона Бонапарта.

Біографія

Походив зі знатного магнатського роду. Батько, Вінцентій Красінський (пол. Wincenty Krasiński), — генерал Наполеона Бонапарта, який став хрещеним батьком Зигмунта, а згодом — лояльний підданий російського імператора.

Зигмунт Красінський вивчав право у Варшаві, а згодом у Женеві, де він познайомився з Адамом Міцкевичем, який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З 1829 року жив за кордоном, переважно у Франції та Італії, зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності.

Дельфіна Потоцька з Комарів
Еліза Браницька

Кохаючи першу дружину Мечислава Потоцького Дельфіну Потоцьку з Комарів,[2] на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою гербу Корчак, уродженкою Томашполя,[3] від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700), котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.

Творчість

Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у Варшаві («Могила сім'ї Рейхсталів», 1828 — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми Вальтера Скотта. Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в Окопах Святої Трійці, тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопільської області. Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп'єром і Аттілою. Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан». Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…», «До Беатріче», «До жінки», «Поет», «Римська кампанія» та ін. За життя К. був «поетом без імені», оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі. Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.

Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика), Василь Білоцерківський (драми та поеми), Тетяна Череп-Пероганич (поезія «Мелодія», на яку написав музику Фридерик Шопен»).

Вшанування

Круглі ніші для погрудь Словацького, Міцкевича, Красінського на фасаді Бучацької гімназії
  • Одна з вулиць Львова у 1911-1943 роках носила ім'я Зигмунта Красінського,[4] перейменована 1944 року на честь російського письменника Льва Толстого.[5]
  • Свого часу було його погруддя на будівлі Бучацької гімназії.[6]

Примітки

  1. ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/krasinski-zygmunt/
  2. ↑ Potoccy (05) (пол.)
  3. ↑ Braniccy-korczak (01) (пол.)
  4. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s.— mapa. (пол.)
  5. ↑ Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 63,84,109. — ISBN 966-603-115-9.
  6. ↑ Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski. Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa, drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il.— S. 22. ISBN 978-83-60976-45-6 (пол.)

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zygmunt Krasiński

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зигмунт_Красінський&oldid=22546865