Славенка Дракулич: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
м вилучена Категорія:Хорватські письменники; додана Категорія:Хорватські письменниці за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
* Tijelo njenog tijela: priče o dobroti (2007) |
* Tijelo njenog tijela: priče o dobroti (2007) |
||
* A Guided Tour Through the Museum of Communism (2011) |
* A Guided Tour Through the Museum of Communism (2011) |
||
== Переклади українською == |
|||
1. Славенка Дракуліч. Як ми пережили комунізм і навіть сміялись. — Київ. : Yakaboo Publishing, 2019. — 208 с. — ISBN 978-617-7544-10-3 |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 20:12, 22 травня 2019
Славенка Дракулич | |
---|---|
Народилася |
4 липня 1949[1][2] (74 роки) Рієка, ФНРЮ[3] |
Країна | Хорватія |
Діяльність | журналістка, письменниця-романістка, есеїстка, письменниця |
Галузь | есей, література[4] і журналістика[4] |
Alma mater | Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd |
Знання мов | хорватська[5][4] |
У шлюбі з | Richard Swartzd |
Нагороди | |
IMDb | ID 5363783 |
|
Славенка Дракулич (хорв. Slavenka Drakulić, 4 липня 1949, Рієка) – хорватська письменниця та журналістка.
Біографія
Батько Д. – офіцер югославської армії, мати – держслужбовець.
Д. студіювала компаративне літературознавство та соціологію у Загребському університеті. З 1982 року співпрацювала з різними хорватськими виданнями як журналіст.
Вийшла заміж за серба. Має дочку Ружану.
На початку 1990-х років, у розпал Вітчизняної війни, через звинувачення у браку патріотизму та космополітизмі виїхала з Хорватії. Певний час жила у Швеції. Зараз тривалий час буває як у Швеції, так і в Хорватії, Австрії та США.
Художні твори пише хорватською мовою, публіцистичні – англійською. Статті Д. публікуються у газетах та журналах багатьох країн світу.
Лауреат Лейпцигської книжкової премії за внесок у європейське порозуміння (2005).
Книжки
- Smrtni grijesi feminizma (1984)
- Hologrami straha (1987)
- Kako smo preživjeli komunizam i čak se smijali (1991)
- Balkan Express: Fragmenti s druge stane rata (1992)
- Mramorna koža (1995)
- Cafe Europa: Život nakon komunizma (1996)
- Okus čovjeka (1997)
- Kao da nisam tamo (2000)
- Ne bi ni mrava zgazili: ratni zločinci na sudu u Hagu (2005)
- Sabrani eseji (2005)
- Frida ili o boli (2007)
- Tijelo njenog tijela: priče o dobroti (2007)
- A Guided Tour Through the Museum of Communism (2011)
Переклади українською
1. Славенка Дракуліч. Як ми пережили комунізм і навіть сміялись. — Київ. : Yakaboo Publishing, 2019. — 208 с. — ISBN 978-617-7544-10-3
Примітки
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115770674 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Slavenka Drakulić (англ.)
- Slavenka Drakulić – Women in European History (англ.)
- Відкрита лекція Славенки Дракуліч: Інтелектуали як «погані хлопці»? Роль інтелектуалів у Балканських війнах
|