Зубило: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
уточнення |
Lanamy (обговорення | внесок) доповнення, джерело, зовнішнє посилання |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Koudbeitel.jpg|thumb|Зубило монтажне]] |
[[Файл:Koudbeitel.jpg|thumb|Зубило монтажне]] |
||
[[Файл:SDS+ 250mm chisel.JPG|thumb|Піка-зубило]] |
[[Файл:SDS+ 250mm chisel.JPG|thumb|Піка-зубило]] |
||
'''Зуби́ло''' — ударно-різальний інструмент для обробки [[метали|металу]] та [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] ([[бетон]]у, [[цегла|цегли]], каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою [[молоток|молотка]], [[кувалда|кувалди]], [[відбійний молоток|відбійного молотка]], рубального молотка, бетонолома чи [[перфоратор]]а різальна крайка зубила впливає на оброблюваний [[матеріал]], розрізаючи чи розколюючи його. |
'''Зуби́ло''', '''шру́бель''', '''ма́йзель''', '''руби́ло'''<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=зубило&scope=all&dicts=17&highlight=on Зубило] // ''Ганіткевич М., Кінаш Б.'' Російсько-український словник з інженерних технологій / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|Міністерства економ. розвитку і торгівлі]] та [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]]. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.</ref> — ударно-різальний інструмент для обробки [[метали|металу]] та [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] ([[бетон]]у, [[цегла|цегли]], каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою [[молоток|молотка]], [[кувалда|кувалди]], [[відбійний молоток|відбійного молотка]], рубального молотка, бетонолома чи [[перфоратор]]а різальна крайка зубила впливає на оброблюваний [[матеріал]], розрізаючи чи розколюючи його. |
||
== Різновиди зубил за призначенням == |
== Різновиди зубил за призначенням == |
||
Версія за 23:53, 20 червня 2021
Зуби́ло, шру́бель, ма́йзель, руби́ло[1] — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.
Різновиди зубил за призначенням
У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:
- слюсарне зубило[2];
- крейцмейсель[3];
- монтажне зубило[4] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;
- ковальське зубило[5][6].
Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.
Слюсарне зубило
Слюсарні зубила виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою держака зубила виготовляються чотирьох типів:[2]
- З держаком плоскоовального перерізу.
- З держаком овального перерізу.
- З держаком шестигранного перерізу.
- З держаком двотаврового перерізу.
і двох виконань:
- З конусною робочою і ударною частиною за шириною.
- З прямою робочою і ударною частиною за шириною.
Кут загострення вибирається залежно від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:
- для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °;
- для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °;
- для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °;
- для алюмінієвих сплавів — 35 °.
Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.
Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[7] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[8]
Крейцмейсель
Крейцмейсель відрізняється від слюсарного зубила вужчою різальною кромкою і призначений для вирубання вузьких рівців, шпоночних пазів тощо. Кути загострення крейцмейселів (α) 45, 60 і 70º і виготовляють їх довжиною[3] (L) 125, 160, 200 мм. Ширина (b) робочої частини становить 2, 5, 8, 10, 12 мм. Матеріали для виготовлення: 8ХФ, У7А, У8А. Вимоги до термообробки і твердості — такі ж, як і для слюсарних зубил.
Для вирубування профільних рівців — півкруглих, двогранних та інших — застосовують спеціальні крейцмейселі, що мають назву рівцевики. Їх виготовляють із сталі У8А довжиною 80, 100, 120, 150, 200, 300 і 350 мм з радіусом закруглення 1; 1,5; 2; 2,5 і 3 мм.
Монтажне зубило
Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°.
Ковальське зубило
Ковальське зубило[5] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[6] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[9]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.
Примітки
- ↑ Зубило // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
- ↑ а б ГОСТ 7211-86 Зубила слесарные. Технические условия.
- ↑ а б ГОСТ 7212-74 Крейцмейсели слесарные. Технические условия.
- ↑ ТУ 36-1424—79 Зубило монтажное ЗМ
- ↑ а б ГОСТ 11418-75 Инструмент кузнечный для ручных и молотовых работ. Зубила. Конструкция и размеры
- ↑ а б ГОСТ 11419-75 Инструмент кузнечный для ручных и молотовых работ. Зубила фасонные. Конструкция и размеры.
- ↑ ГОСТ 5950-2000 Прутки, полосы и мотки из инструментальной легированной стали. Общие технические условия.
- ↑ ГОСТ 1435-99 Прутки, полосы и мотки из инструментальной нелегированной стали. Технические условия.
- ↑ ГОСТ 5950-2000: Прутики, полосы и мотки из инструментальной легированной стали. Технические условия.
Джерела
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зубило |
- Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа. — К.: Освіта, 1997. — 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
- Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2
- Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970. — 344 с.
|
