Яким Сомко: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот змінив: ru:Сомко, Яким Семёнович; косметичні зміни
Рядок 11: Рядок 11:
== Література ==
== Література ==
{{Rodovid|219102}}
{{Rodovid|219102}}
* Коваленко Сергій. Сомко Яким//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. - Київ: Видавництво "Стікс", 2008.
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}

== Інтернет-ресурси ==
== Інтернет-ресурси ==
* [http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1476/krivosheya_51.pdf В.В.Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ:НАН України. 2008. 452 с.]
* [http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1476/krivosheya_51.pdf В.В.Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ:НАН України. 2008. 452 с.]

Версія за 20:26, 11 серпня 2011

Файл:Ukraine Яким Сомко.jpg
Яким Сомко (28.09.1663)

Сомко́ Я́ким Семе́нович (? — † 1663) — наказний гетьман Лівобережної України (16601663) з переяславського міщанського роду, шваґер (шурин) Богдана Хмельницького (сестра Сомка — Ганна була першою дружиною Xмельницького).

Біографія

З початком Національно-визвольної війни середини XVII ст. входив до найближчого оточення Б. Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), посланець Богдана Хмельницького до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658). На козацькій раді у 1659 р. в с.Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Ю. Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Польщею (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя яке перебувало під контролем московітів (Переяславська рада).

Проте Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність козацької держави. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Польщею й Кримом. З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні.

Література

Інтернет-ресурси