Чорна рада 1663

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Чорна рада  — загальна козацька рада, — збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності.

Найвідоміша з них відбулася 17-18 (27-28 червня) 1663 року на околицях Ніжина. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани — «чернь», які також мали право голосу.

Передумови[ред.ред. код]

Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини — Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна перебувала під контролем Московської держави.

На початку 1663 року за згодою короля Речі Посполитої у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запоріжжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини, обоє були родичами Хмельницького — брати відповідно першої, Ганни Сомко, та третьої, Ганни Золотаренко, його дружин. Їх програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків» котрі намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. Їхнє протистояння містило суто внутрішньоклановий конфлікт. На раді, як опонент Брюховецького, зрештою був представлений Сомко.

Кошовий Іван Брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. Також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». У той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в Україні. Користався підтримкою у рядового козацтва, міщан та селянства.[1].

Наслідки[ред.ред. код]

Брюховецького було обрано гетьманом. Після ради Яким Сомко і Василь Золотаренко у побоюванні за свої долі намагалися шукати захисту в московських посадовців, що були присутні спостерігачами. Ці спроби виявилися марними і невдовзі Сомка і Золотаренка разом з кількома прихильниками було арештовано, звинувачено у зв'язках з шляхтою Речі Посполитої і 18[2] вересня 1663 року після кількох місяців ув'язнення страчено у Борзні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]