Головко Григорій Володимирович

,нереалізовані проекти ,містобудівні проекти

Григорій Володимирович Головко
Народження	13(26) жовтня 1900 село Дібрівка Миргородського повіту Полтавської губернії
Смерть	31 жовтня 1982 Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	станції Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970)
Членство	Національна спілка архітекторів України
Нагороди	Державна премія УРСР у галузі науки і техніки
Автограф
Головко Григорій Володимирович у Вікісховищі

Григо́рій Володи́мирович Головко́ (13(26) жовтня 1900, село Дібрівка Миргородського повіту Полтавської губернії, нині Миргородського району Полтавської області — 31 жовтня 1982, Київ) — український архітектор, мистецтвознавець. Заслужений будівельник УРСР (1960). Заслужений архітектор УРСР (1970). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1971).

Біографія

Народився в селянській сім'ї. 1935 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). 1934 року та в 1937—1974 роках був головою Спілки архітекторів УРСР (нині Національна спілка архітекторів України).

Був відповідальним редактором журналу «Архітектура Радянської України», що видавася у 1938—1941 роках.

У 1959—1976 роках працював директором Київського науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури. Член-кореспондент Академії архітектури УРСР від 1950 року, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР від 1958 року.

Нагороджено орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Помер у Києві. Поховано на Байковому кладовищі.

Творчість

Співавтор проектів повоєнного планування міст Біла Церква (Київська область), Новоград-Волинський (Житомирська область), станцій Київського метрополітену «Університет» (1960), «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1970), будинку Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР у Києві (1953—1955).

Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія українського мистецтва» (в шести томах, 1966—1970). За цю працю разом з іншими ученими 21 грудня 1971 року Головку присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Література

• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С.161—162.
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1. — С.64.
• Архітектура України у державних преміях: 1941—2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. — К., 2008. — С.40—41.
• Головні та міські архітектори Києва. 1799—1999: Каталог виставки до двохсотріччя введення посади головного архітектора Києва / М. В. Виноградова, М. Б. Кальницький, Д. В. Малаков та ін. — К., 1999. — С.25.

Зовнішні посилання

• Українці в світі. Головко Григорій