Ксенотим: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
SieBot (обговорення | внесок) м робот додав: it:Xenotime-(Y) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[en:Xenotime]] |
[[en:Xenotime]] |
||
[[hu:Xenotim]] |
[[hu:Xenotim]] |
||
[[it:Xenotime-(Y)]] |
|||
[[nl:Xenotiem]] |
[[nl:Xenotiem]] |
||
[[pl:Ksenotym]] |
[[pl:Ksenotym]] |
Версія за 07:42, 6 вересня 2007
Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) – мінерал класу фосфатів
Формула: YPО4.
Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.
Домішки – важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.
Зустрiчається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.
Кристали призматичні, дипірамідальні.
Твердість 4-5.
Густина 4,3.
Крихкий.
Рідкісний акцесорний мінерал ґранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.
Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.
Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.
Збагачується аналогічно монациту.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.