Стюарт Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стюарт Тейлор
Особисті дані
Народження 28 листопада 1980(1980-11-28) (43 роки)
  Ромфордd, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 85 кг
Громадянство  Англія
Позиція воротар
Номер 28
Юнацькі клуби
Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2005 Англія «Арсенал» 18 (-21)
1999   Англія «Бристоль Роверс» 4 (-2)
2000   Англія «Крістал Пелес» 10 (-12)
2001   Англія «Пітерборо Юнайтед» 6 (-9)
2004–2005   Англія «Лестер Сіті» 10 (-8)
2005–2009 Англія «Астон Вілла» 12 (-19)
2009   Англія «Кардіфф Сіті» 8 (-18)
2009–2012 Англія «Манчестер Сіті» 0 (0)
2012–2014 Англія «Редінг» 4 (0)
2013   Англія «Йовіл Таун» 0 (0)
2014–2015 Англія «Лідс Юнайтед» 3 (0)
2016–2018 Англія «Саутгемптон» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999 Англія Англія U-20 2 (0)
2001 Англія Англія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Стюарт Джеймс Тейлор (англ. Stuart James Taylor, нар. 28 листопада 1980, Лондон) — англійський футболіст, який грав на позиції воротаря. Тейлор розпочав свою кар'єру в «Арсеналі», вигравши Прем'єр-лігу 2001/02 і Кубок Англії 2002/03 і представляючи Англію на юнацькому рівні до 16, 18, 20 і 21 року. Про нього говорили як про майбутню заміну голкіперу «Арсеналу» та збірної Англії Девіду Сімену, але після того, як були підписані контракти з іншими воротарями, після 2003 року йому було важко отримати ігровий час, і в 2005 році він приєднався до «Астон Вілли»[1].

Спочатку Тейлор був дублером Томаса Соренсена, але знову був витіснений іншими голкіперами. Він покинув «Астон Віллу» в 2009 році, зігравши лише 12 матчів чемпіонату за чотири сезони. Потім він приєднався до «Манчестер Сіті», а згодом перебував у «Редінгу», «Лідс Юнайтед» і «Саутгемптоні», але ніде закріпитись не зумів. Тейлор провів більшу частину своєї кар'єри в статусі третього воротаря, провівши лише 95 матчів за кар'єру. По її завершенні відкрив власну воротарську академію[2].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Арсенал»

[ред. | ред. код]

Тейлор народилася в Ромфорді, Лондон[3]. Після короткого періоду у «Вімблдоні»[1], Тейлор приєднався до академії «Арсеналу» в 1997 році.

Він дебютував за «Арсенал» у грі Кубка Ліги проти «Іпсвіч Тауна» у листопаді 2000 року[4], але витіснити з основи досвідченого Девіда Сімена не зміг, тому його віддавали в оренду до нижчолігових клубів «Бристоль Роверз», «Крістал Пелас», «Пітерборо Юнайтед» і «Лестер Сіті»[5][6].

У листопаді 2001 року Тейлор дебютував у чемпіонаті за «Арсенал» в матчі проти «Манчестер Юнайтед» (3:1)[7][8]. Він зіграв десять матчів у Прем'єр-лізі у сезоні 2001/02, коли «Арсенал» став чемпіоном, що дало йому право на медаль переможців. Цей результат був досягнутий у останньому матчі проти «Евертона», коли титул уже був виграний. Той матч в основі розпочав інший резервний воротар Річард Райт, але тренер Арсен Венгер замінив Райта на 85-й хвилині гри, випустивши Тейлора, який, таким чином, теж заробив медаль[9][10].

У наступному сезоні Тейлор провів 13 ігор в усіх турнірах і допоміг команді здобути національний кубок, після чого його почали готувати до ролі змінника вікової легенди клубу Девіда Сімана[1]. Однак, незважаючи на те, що він виграв конкуренцію у Алекса Маннінгера та Райта, підписання Єнса Леманна та Мануеля Альмунії у 2003 та 2004 роках відповідно призвело до того, що Тейлор не став основним воротарем. Тейлор також пропустив увесь сезон 2003/2004 років через травму плеча[11]. Після підписання контракту з Альмунією Тейлор став третім голкіпером клубу, і Венгер сказав Тейлору, що зрозуміє, якщо той вирішить піти[1]. Під час перебування на «Гайбері» Тейлор виграв чемпіонський титул, Кубок Англії, а також два Суперкубка. Загалом він провів 30 матчів у всіх турнірах за «Арсенал»[12][13][14][15].

«Астон Вілла»

[ред. | ред. код]

У червні 2005 року Тейлор перейшов до «Астон Вілли», підписавши чотирирічний контракт[16]. Він став другим голкіпером «Вілли» після Томаса Соренсена. Тейлор пригадує, як йому казали, що він зіграє, якщо Соренсен буде травмований або буде в поганій формі, але ці шанси «ніколи не матеріалізувалися. Мені постійно казали, що я буду грати в ту чи іншу гру, і я ніколи не грав. Ти починаєш сподіватися, і це важко прийняти. Футбол — це жорстока гра. Люди говорять тобі те, що, на їхню думку, ти хочеш почути»[1]. Протягом сезону 2005/06 років він провів лише два матчі за клуб. Він відбив пенальті від Вейна Руні в матчі проти «Манчестер Юнайтед» 20 жовтня 2007 року під час матчу, в якому був вилучений перший воротар Скотт Карсон[17]. Коли Соренсен пішов, «Вілла» підписала Бреда Фріделя та Бреда Гузана на початку сезону 2008/09. Фрідель став першим воротарем, Гузан — другим, а Тейлор опустився на третю позицію, через що більше за клуб не гра. Останнім виступом Тейлора за «Віллу» стала гра проти «Оденсе» в Кубку Інтертото 2008 року.

У спробі знайти ігровий час[1] Тейлор 13 березня 2009 року перейшов на правах оренди у «Кардіфф Сіті» з Чемпіоншипу[18]. Він дебютував за команду через два дні в матчі проти «Брістоль Сіті» (1:1)[19].

Тейлор залишався першим номером протягом першого місяця в клубі, незважаючи на повернення Тома Гітона після травми, і його орендну угоду було продовжено до кінця сезону[20] Однак після поразки 0:6 від «Престон Норт Енд» Тейлор був виключений з основи на останні три ігри сезону і після закінчення оренди він повернувся на «Вілла Парк»[21]. Всього за 4 роки в «Астон Віллі» голкіпер зіграв лише 14 матчів в усіх турнірах.

«Манчестер Сіті»

[ред. | ред. код]

23 червня 2009 року Тейлор підписав контракт з «Манчестер Сіті» на правах вільного трансферу після закінчення терміну його контракту з «Віллою». Він офіційно став гравцем «Манчестер Сіті» 1 липня 2009 року[22] Тейлор зізнався, що користувався порадами Бреда Фріделя, який раніше працював із менеджером Марком Г'юзом і тренером воротарів Кевіном Хічкоком у «Блекберн Роверс». 18 липня 2009 року, коли «Манчестер Сіті» грав у товариському матчі проти південноафриканської команди «Орландо Пайретс», Тейлор пропустив свої перші два голи за клуб. Підписаному як дублер для Шея Гівена, Тейлору було обіцяно грати в Кубку Англії та Кубку ліги, але це також не здійснилося[1]. Тейлор провів свій єдиний матч за першу команду клубу в матчі 4-го раунду Кубка Англії проти «Сканторп Юнайтед» 24 січня 2010 року, який «Сіті» виграв з рахунком 4:2.

10 липня він підписав нову дворічну угоду з клубом[23], незважаючи на те, що «Сіті» офіційно звільнив його дев'ятьма днями раніше[24]. Тейлор також зіграв у другому таймі проти «Нью-Йорк Ред Буллз» (1:2) 25 липня 2010 року під час туру «Сіті» по США і пропустив один гол. Після повернення Джо Гарта з оренди Тейлор знову став третім голкіпером, поступаючись місцем запасного воротаря Костелу Пантілімону[1]. Після виграшу титулу Прем'єр-ліги 2011/12 років у статусі третього голкіпера «Манчестер Сіті» він покинув клуб 1 червня 2012 року разом з іншим воротарем Гуннаром Нільсеном[25].

«Редінг»

[ред. | ред. код]

13 липня 2012 року «Редінг» оголосив, що Тейлор тренується з ними і наступного дня візьме участь у товариському матчі їх першої команди з «Вімблдоном»[26]. 20 серпня 2012 року менеджер «Редінга» Браян Макдермотт оголосив, що вони підписали з Тейлором контракт строком на один рік[27]. Травма Адама Федерічі і Алекса Маккарті призвели до того, що Тейлор дебютував за «Редінг» 2 березня в матчі Прем'єр-ліги проти «Евертона» (3:1)[28]. Тейлор зіграв проти свого рідного клубу «Арсенал» (1:4) 30 березня 2013 року на стадіоні «Емірейтс». 2 серпня 2013 року Тейлор підписав новий однорічний контракт з «Редінгом» до червня 2014 року[29].

18 листопада 2013 року Тейлор приєднався до іншої команди Чемпіоншипу, «Йовіл Тауна», в оренду на один місяць[30]. Втім оренду було припинено без жодного проведеного матчу лише через два дні через «особисті причини».[31].

Так і не зігравши більше жодного матчу, Тейлор покинув клуб наприкінці сезону 2013/14 після закінчення контракту[32].

«Лідс Юнайтед»

[ред. | ред. код]

3 липня 2014 року Тейлор підписав однорічний контракт з «Лідс Юнайтед»[33]. Тейлор розповів, що сподівається поборотися за основу, після того як стало відомо, що «Лідс» також хоче підписати ще одного воротаря[34]. Ним став італієць Марко Сільвестрі з «К'єво»[35]. Втім і у цьому клубі виграти конкуренцію Стюарту не вдалося і він став резервним воротарем[36].

Тейлор дебютував за «Лідс Юнайтед» 12 серпня 2014 року в матчі Кубка Ліги проти «Аккрінгтон Стенлі»[37], а потім 27 серпня зіграв і в матчі наступного раунду турніру проти «Бредфорд Сіті» (1:2)[38].

18 квітня 2015 року Тейлор дебютував за клуб і у Чемпіоншипі в грі проти «Чарльтон Атлетик» (1:2)[39].

13 травня 2015 року, після закінчення терміну контракту, «Лідс» оголосив, що не буде продовжувати контракт Тейлора в клубі[40]. Тейлор, який зіграв лише 9 ігор протягом 2012—2015 років, думав про завершення кар'єри[1]. Він відмовився приєднатися до клубів першої та другої ліги, оскільки вважав, що навіть якщо він зіграє більше матчів, це буде визнанням того, що він недостатньо хороший, щоб грати в Прем'єр-лізі: «Я хотів зіграти на найвищому рівні, на якому я думав, що можу грати. Я відчував, що я достатньо хороший, щоб бути в Прем'єр-лізі»[1].

«Саутгемптон»

[ред. | ред. код]

26 серпня 2016 року, після року без клубу, Тейлор приєднався до «Саутгемптона», уклавши річний контракт[41][42]. Тейлор приєднався, знаючи, що буде третім воротарем після Фрейзера Форстера та Алекса Маккарті[1]. 13 липня 2017 року «Саутгемптон» оголосив про продовження контракту Тейлора ще на рік[43]. 30 червня 2018 року Тейлор покинув «Саутгемптон» після закінчення терміну контракту, так і не зігравши жодної гри за першу команду[44].

В інтерв'ю New York Times у грудні 2017 року Тейлор розповів про свою кар'єру та розчарування, які він відчував через те, що майже не грав: «Безумовно, мене сприймають… [як людину, яка] любить ходити по клубах, заробляти гроші, нічого не роблячи»[1]. Він сказав, що «кожен мій тренер, кожен воротар, з яким я працював, казав, що я повинен був зіграти 200 або 300 ігор Прем'єр-ліги. Я оглядаюся на це і думаю так само»[1].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Тейлор грав за збірну Англії U20 на молодіжному чемпіонаті світу 1999 року з Ешлі Коулом, Пітером Краучем та Ендрю Джонсоном, але англійці сенсаційно програли всі три матчі.

З 2001 року залучався до складу молодіжної збірної Англії, з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2002 року, де англійці посіли останнє місце в групі. Всього на молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Статистика кар'єри

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Англії Кубок ліги Інше Всього
Дивізіон Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Арсенал (Лондон) 1999–00[45] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2000–01[46] 0 0 0 0 1 0 1[a] 0 2 0
2001–02[47] 10 0 1 0 2 0 2[a] 0 15 0
2002–03[48] 8 0 2 0 1 0 2[a] 0 13 0
2003–04[49] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 18 0 3 0 4 0 5 0 30 0
Бристоль Роверз 1999–00[45] Другий дивізіон 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
Крістал Пелес 2000–01[46] Перший дивізіон 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
Пітерборо Юнайтед 2000–01[46] Другий дивізіон 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Лестер Сіті 2004–05[50] Чемпіоншип 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
Астон Вілла 2005–06[51] Прем'єр-ліга 2 0 0 0 0 0 0 0 2 0
2006–07[52] 6 0 0 0 1 0 0 0 7 0
2007–08[53] 4 0 0 0 2 0 0 0 6 0
2008–09[54] 0 0 0 0 0 0 2[b] 0 2 0
Всього 12 0 0 0 3 0 2 0 17 0
Кардіфф Сіті 2008–09[54] Чемпіоншип 8 0 0 0 0 0 0 0 8 0
Манчестер Сіті 2009–10[55] Прем'єр-ліга 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0
2010–11[56] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2011–12[57] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0
Редінг 2012–13[58] Прем'єр-ліга 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
2013–14[59] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
Лідс Юнайтед 2014–15[60] Чемпіоншип 3 0 0 0 2 0 0 0 5 0
Саутгемптон 2016–17[61] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2017–18[62] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 75 0 4 0 9 0 7 0 95 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Арсенал»: 2001/02[63]
«Манчестер Сіті»: 2011/12
«Арсенал»: 2002/03[13]
«Манчестер Сіті»: 2010/11
«Арсенал»: 1999[14], 2002[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п Rory Smith (13 грудня 2017). This Premier League Player's Position? Left Out. The New York Times. Процитовано 22 липня 2018.
  2. stuarttaylor_gka. Instagram. 20 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  3. Стюарт Тейлор. Barry Hugman's Footballers.
  4. Arsenal 1–2 Ipswich. BBC Sport. 1 листопада 2000. Процитовано 15 січня 2020.
  5. Stuart Taylor: Profile. Reading FC.co.uk. Архів оригіналу за 19 March 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  6. Leicester snap up keeper on loan. BBC Sport. 18 листопада 2004. Процитовано 22 травня 2012.
  7. Barthez errors gift Arsenal win. BBC Sport. 25 листопада 2001. Процитовано 15 січня 2020.
  8. Taylor's time at last. BBC Sport. 22 листопада 2001. Процитовано 15 січня 2020.
  9. Henry sparks Arsenal party. BBC Sport. 11 травня 2002. Процитовано 15 січня 2020.
  10. Mitchell, Kevin (12 травня 2002). Henry enters party spirit. The Guardian. Процитовано 15 січня 2020.
  11. Taylor out for season. BBC Sport. 29 березня 2004. Процитовано 13 квітня 2008.
  12. Stuart Taylor. Arsenal F.C. Процитовано 15 січня 2020.
  13. а б Arsenal retain FA Cup. BBC Sport. 17 травня 2003. Процитовано 15 березня 2018.
  14. а б Parlour gives Gunners Wembley win. BBC Sport. 1 серпня 1999. Процитовано 15 березня 2018.
  15. а б Slick Arsenal win Shield. BBC Sport. 11 серпня 2002. Процитовано 15 березня 2018.
  16. Arsenal keeper Taylor joins Villa. BBC Sport. 27 червня 2005. Процитовано 13 квітня 2008.
  17. Aston Villa 1–4 Man Utd. BBC Sport. 20 жовтня 2007. Процитовано 26 серпня 2016.
  18. Cardiff sign Villa keeper Taylor. BBC Sport. 13 березня 2009. Процитовано 14 березня 2009.
  19. Bristol City 1–1 Cardiff. BBC Sport. 15 березня 2009. Процитовано 15 березня 2009.
  20. McCormack hailed as Cardiff hero. BBC Sport. 14 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
  21. Cardiff City get tough after play-off flop. WalesOnline. Media Wales. 6 травня 2009. Процитовано 15 травня 2009.
  22. Taylor Set To Depart. Aston Villa F.C. Архів оригіналу за 26 June 2009.
  23. Stuart Taylor nets new deal. Manchester City F.C. 10 липня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 10 липня 2010.
  24. Manchester City re-sign keeper Stuart Taylor, days after releasing him. The Guardian. 10 липня 2010.
  25. FREE TRANSFER LIST 2011/12 (PDF). Premier League. Архів оригіналу (PDF) за 16 June 2012.
  26. Taylor to play part in Wimbledon game. Reading Football Club. Архів оригіналу за 15 July 2012. Процитовано 13 липня 2012.
  27. Taylor Signs, Mikkel loaned. Reading Football CluB. Процитовано 20 серпня 2012.
  28. Report: Tough Toffees win. Reading F.C. Процитовано 2 березня 2013.
  29. Taylor pens new deal. Reading F.C. Процитовано 30 листопада 2013.
  30. Stuart Taylor: Yeovil Town sign Reading goalkeeper on loan. BBC Sport. 18 листопада 2013. Процитовано 18 листопада 2013.
  31. Stuart Taylor: Reading goalkeeper leaves Yeovil after two days. BBC Sport. 20 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
  32. Jobi, Mikele & Kaspars to move on. Reading F.C.
  33. Leeds United sign Stuart Taylor. ITV. 3 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
  34. Taylor looking to be involved. Leeds United F.C. 3 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
  35. Leeds United complete Silvestri and Bianchi signings. Yorkshire Evening Post. Leeds. 8 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  36. Squad numbers released. Leeds United F.C. 1 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
  37. Leeds V Accrington. Leeds United F.C. 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  38. United edged out at Bradford. Sky Sports. 27 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
  39. Wobschall, Leon (18 квітня 2015). Charlton 2 Leeds United 1: Redfearn silence over 'injured' six. Yorkshire Post. Процитовано 7 жовтня 2020.
  40. Austin Released by Leeds United. Leeds United F.C. 13 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  41. Cedric Soares: Southampton defender signs new deal until 2020. BBC Sport. 26 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  42. Taylor joins Saints on one-year deal. Southampton F.C. 26 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  43. Taylor signs new deal. Southampton F.C. 13 липня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
  44. Taylor to depart Saints. Southampton F.C. 28 червня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  45. а б Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 1999/2000. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  46. а б в Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2000/2001. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  47. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2001/2002. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  48. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2002/2003. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  49. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2003/2004. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  50. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2004/2005. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  51. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2005/2006. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  52. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2006/2007. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  53. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2007/2008. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  54. а б Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2008/2009. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  55. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2009/2010. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  56. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2010/2011. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  57. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2011/2012. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  58. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2012/2013. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  59. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2013/2014. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  60. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2014/2015. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  61. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  62. Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  63. Stuart Taylor: Overview. Premier League. Процитовано 15 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]