Твердоколос стиснутий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Твердоколос стиснутий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Рід: Твердоколос (Sclerochloa)
Вид: Твердоколос стиснутий
Sclerochloa dura
(L.) P.Beauv., 1812
Синоніми
Cynosurus durus L.
Посилання
Вікісховище: Sclerochloa dura
Віківиди: Sclerochloa dura
EOL: 1115155
IPNI: 421086-1
ITIS: 42081
NCBI: 211954

Твердоколос стиснутий[1][2] (Sclerochloa dura) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у пн.-зх. Африці, Європі крім сходу й півночі, західній і середній Азії.

Однорічна рослина 5–20 см заввишки. Стебла від основи пучковато розгалужені, майже лежачі. Волоть 1.5–5 см завдовжки, сплюснута, одностороння, майже колосоподібна, з товстими, дуже короткими гілочками. Колоски 7–10 мм довжиною, верхня колоскова луска ≈ 4 мм завдовжки, удвічі довша від нижньої[2]. Листові пластини 2–7 см завдовжки, 1–3 мм шириною; верхівки різко гострі[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у пн.-зх. Африці, Європі крім сходу й півночі, західній і середній Азії[4][5][3].

В Україні вид зростає на вигонах, біля доріг і стежок, на межах, сухих глинистих схилах — на півдні Степу, у Кримському передгір'ї і південному Криму, досить часто; в Лісостепу, рідше; знайдено в Перечинському та Берегівському р-нах Закарпатської обл[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sclerochloa dura // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 458. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 07.12.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 07.12.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 07.12.2019. (англ.)