Томіслав Карамарко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томіслав Карамарко
Tomislav Karamarko
хорв. Tomislav Karamarko
Томіслав Карамарко Tomislav Karamarko
Томіслав Карамарко
Tomislav Karamarko
Перший віце-прем'єр уряду Хорватії
22 січня 2016 — 15 червня 2016
ПрезидентКолінда Грабар-Кітарович
Прем'єр-міністрТихомир Орешкович
ПопередникВесна Пусич
НаступникДавор Іво Штір
Голова Хорватської демократичної співдружності
21 травня 2012 — 21 червня 2016
ПрезидентІво Йосипович (2012-2015)
Колінда Грабар-Кітарович (з 2015)
Прем'єр-міністрЗоран Міланович
Тихомир Орешкович
ПопередникЯдранка Косор
НаступникАндрей Пленкович
Міністр внутрішніх справ Республіки Хорватії
10 жовтня 2008 — 23 грудня 2011
ПрезидентСтепан Месич (2008-2010)
Іво Йосипович (2010-2011)
Прем'єр-міністрІво Санадер
Ядранка Косор
ПопередникБерислав Рончевич
НаступникРанко Остоїч

Народився25 травня 1959(1959-05-25) (65 років)
Крушево, Задар,
Хорватія Хорватія
Виборчий округІІІ
Відомий якполітик
Громадянство СФРЮ,
Хорватія Хорватія
Національністьхорват
Alma materЗагребський університет і Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd (1985)
Політична партіяХорватська демократична співдружність
У шлюбі зЕніса Муфтич (1993—2011)
Ана Шарич (2015—донині)
ДітиЛана
Мартін
Катаріна
Професіяісторик
Релігіяримо-католик
tomislavkaramarko.hr

То́міслав Карама́рко (хорв. Tomislav Karamarko) — хорватський політик, колишній міністр внутрішніх справ Хорватії, перший віце-прем'єр у правоцентристському уряді Тихомира Орешковича, керівник провідної правоцентристської партії країни — ХСП у 2012—2016 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Карамарко народився у місті Задар, що в Хорватії (на той час — Народна Республіка Хорватія у складі Федеративної Народної Республіки Югославія). Родом із села Крушево, що біля Задара, де і відвідував початкову школу. Закінчив факультет гуманітарних і соціальних наук Загребського університету в 1989 році, де вивчав історію. [1]

У 1992 році обійняв посаду керівника Канцелярії прем'єр-міністра Йосипа Манолича, а потім керував Канцелярією прем'єр-міністра Франьо Ґреґурича. З 1992 по 1993 рік очолював Адміністрацію тодішнього Голови хорватського парламенту Стіпе Месича.

З 1993 до 1996 року Карамарко перебував на посаді начальника поліції Загреба, а з 1996 по 1998 рік працював помічником міністра внутрішніх справ.

У 2000 році керував виборчим штабом кандидата в президенти Хорватії Стіпе Месича, а після перемоги останнього став радником президента з національної безпеки. Також обіймав посаду начальника Управління національної безпеки з 2000 по 2002 рік,[2] керівника служби контррозвідки з 2004 по 2006 рік,[3] та начальника Агентства безпеки і розвідки з 2006 по 2008 рік.[4] У вересні 2011 року знову вступає в ХДС. На XV з'їзді ХДС 20 травня 2012 у другому турі Карамарко перемагає Мілана Куюнджича і стає 4-м головою ХДС.

Володіє англійською і російською мовами.

Повторно одружений, батько двох дітей від першого шлюбу і однієї від другого.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.vlada.hr. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  2. National Security Office. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  3. Counterintelligence Agency. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 22 вересня 2011.
  4. Security and Intelligence Agency. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 22 вересня 2011.