Андрей Пленкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрей Пленкович
Andrej Plenković
Andrej Plenković 2015 (cropped).jpg
Народився 8 квітня 1970(1970-04-08) (46 років)
Загреб
Громадянство Хорватія
Діяльність політик і дипломат
Посада Прем'єр-міністр Хорватії
Попередник Тихомир Орешкович
Партія Хорватська демократична співдружність
Конфесія римо-католик[1][2]
Батько Маріо Пленкович
Матір В'єкослава Раос-Пленкович
Дружина Ана Маслач (з 2014)[3]
Діти 1
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Андрей Пленкович (хорв. Andrej Plenković; нар. 8 квітня 1970(19700408), Загреб) — хорватський юрист, дипломат і політик. До 12 жовтня 2016 року депутат Європейського парламенту, голова комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС (одночасно був заступником голови комітету закордонних справ).[4] Керівник Хорватської демократичної співдружності з 21 червня 2016. Прем'єр-міністр Хорватії з 19 жовтня 2016.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив юридичний факультет Загребського університету.

З 1993 року обіймає різноманітні посади в МЗС Хорватії. З 2002 року був заступником глави офіційного представництва Хорватії в ЄС. Також обіймав посади заступника посла у Франції та держсекретаря з європейської інтеграції.

У 2011 році став членом Сабору від Хорватської демократичної співдружності, консервативної партії, що входить до складу ЄНП. Після приєднання Хорватії до ЄС у 2013 році був обраний до Європарламенту. Здебільшого Пленкович відомий своєю активною участю у процесі європейської інтеграції Хорватії.

Після виборів у парламент Хорватії 2016 року, де очолена ним ХДС набрала найбільше голосів, Пленковича називали ймовірним новим прем'єр-міністром Хорватії, при цьому, як він сам заявляв, у разі свого призначення він обіцяє обстоювати інтереси України у Європейській раді.[5]

21 листопада 2016 з нагоди третьої річниці Революції Гідності Андрей Пленкович відвідав з офіційним візитом Україну, де в День Гідності та Свободи разом зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом та президентом Петром Порошенком поклав квіти і запалив лампадки біля пам'ятного Хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні[6] Це був перший офіційний візит голови уряду Хорватії в Україну за 25 років існування цих двох незалежних держав. Пленкович і Гройсман підписали кілька угод про співпрацю. На зустрічі з українським прем'єром Пленкович заявив, що Хорватія в рамках активізації відносин з Україною готова поділитися досвідом синхронізації і гармонізації законодавства зі стандартами Євросоюзу та реінтеграції окупованих територій.[7] Прем'єр Хорватії переконаний, що розв'язати питання з безвізовим режимом для України Європа мусить якнайшвидше.[8] Також на думку Пленковича,

« Україна стала жертвою агресії. Немає жодної дилеми, ми точно знаємо, хто жертва, а хто агресор. Я говорив і говоритиму: повернути Україні окуповані території — це пріоритет, законний і моральний обов'язок міжнародної спільноти. Ми знаємо, яких саме заходів треба вживати, аби нормалізація життя на цих територіях дозволила проводити місцеві вибори і таким чином повністю повертати ці території до свого складу. Але я переконаний, питання безпеки має бути передумовою, на якій Україна мусить чітко наполягати під час переговорів з міжнародними партнерами.  »

На зустрічі з президентом Порошенком Пленкович повідомив, що на його доручення в Хорватії утворено Робочу групу підтримки України, до складу якої входять високопосадовці низки хорватських міністерств і відомств. Президент України подякував прем'єру Хорватії за послідовну підтримку його країною територіальної цілісності України в рамках міжнародних організацій.[9]

Між тим, у МЗС РФ відразу заявили, що занепокоєні створенням при уряді Хорватії робочої групи зі співробітництва з Україною, до кола завдань якої входило би передання хорватського досвіду щодо мирної реінтеграції окупованих територій, тим самим розцінивши такий крок Пленковича як «втручання» його країни в «українське питання». У відповідь прем'єр-міністр Хорватії сказав, що це просто заява «одного з відділів МЗС РФ», на яку він не реагуватиме. На його думку, «це нижчий рівень, тоді як він має діло із серйозною і відповідальною зовнішньою політикою». При цьому прем'єр додав, що його поїздка в Україну була змістовна і пройшла на найвищому рівні.[10]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]