Тризубець Посейдона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посейдон зі своїм тризубцем, Коринфська пластина, 550—525 рр. до н. е.

Тризуб Посейдона і його римського еквівалента Нептуна, — їх традиційний божественний атрибут, що присутній в багатьох стародавніх описах.

За Гесіодом, тризуб Посейдона був створений трьома кіклопами. Однак за Робертом Грейвсом тризуб Посейдона і блискавка Зевса були спочатку одним священним лабрісом, і лише потім почали відрізнялися один від одного, коли Посейдон став богом моря, в той час як Зевс заявив про своє право на блискавку.[1] 

Інша точка зору, яку поділяють Фрідріх Візелер, Е. М.В, Тілліярд і ряд інших дослідників, виводить тризуб Посейдона зі списа для риболовлі, типового для узбережжя проживання давніх греків.[2] У цьому сенсі він нагадує виделку з гострими кінцівками, використовувану середземноморськими рибалками, щоб ловити вугрів. Посейдону особливо поклонялися в прибережних країнах, де риба була базовим товаром торгівлі.

Альтернативна думка Г. Б. Волтерса виводить тризуб Посейдона від лотосового скіпетра Зевса, а самого Посейдона вважає морським аспектом Зевса.

У грецьких міфах Посейдон використовує тризуб у ряді випадків:

  • Під час суперечки з Афіною за володіння Аттикою Посейдон вражає тризубом Акрополь, де відкривається джерело морської води.[3]
  • В аналогічному міфі Посейдон вдаряє в землю тризубом, щоб створити людству коня, а його конкурент Афіна створює оливкове дерево.
  • Найдавніші монети Посейдонії з 6-го століття до н. е. зображують тризуб в правій руці Посейдона і схожий на блискавку Зевса.
  • Червонофігурний килик Аттіки бл.475 р.до н. е. зображує, як Посейдон вбиває тризубом гіганта Полібота.[4]
  • В іншому міфі Посейдон створює джерела або джерело ударом свого тризуба, щоб винагородити Амімону за роман з ним.[5] У версії іншого міфу, Посейдон використовує тризуб, щоб відлякати сатира, який намагався зґвалтувати Амімону після того, як вона помилково потрапила в нього мисливським списом.
  • Існує також міф, де Посейдон торкається тризубом острова Делос, прикріплюючи його жорстко до морського дна.[6] 
  • Ще один міф розповідає про те, як Посейдон, розгніваний святотатством Аякса Малого, руйнує тризубом скелю, на якій намагався втриматись Аякс.
  • Під час поїздки в Афіни, географу Павсанію в межах Ерехтейона був продемонстрований нібито відбиток Посейдона на скелі і пов'язане з ним джерело, яке, він пише, звучало шумом хвиль, коли дув південний вітер.

Символізм

[ред. | ред. код]

Тризуб Нептуна розглядався давньоримським вченим Мавром Сервієм Гоноратом як тризубий, тому що «море є третьою частиною світу, або тому, що є три види води: моря, струмки та річки».[7] У відповідності з другим і третім Ватиканським міфографом, тризуб Нептуна символізує три властивості води: те, що вона тече, породжує плоди та може питися.

Сучасні згадки

[ред. | ред. код]

У сучасності тризубець Посейдона присутній на прапорі Барбадосу,[8] гербі міської ради Ліверпуля, печатці грецьких ВМС, емблемі військ спеціального призначення морських котиків ВМС США і знаку корабля «USS John S. McCain».

Серія балістичних ракет американського флоту Трайдент названа на честь тризуба Нептуна,[9] , так само як Операція спис Нептуна.

Персоніфікація Великої Британії, Британія зображається з тризубом Посейдона як символом військово-морської могутності.

Логотип виробника автомобілів Maserati базується на тризубі зі статуї Нептуна в Болоньї.[10]

Тризуб Посейдона — це магічний артефакт з руйнівною силою у історичному фантастичному романі Майкла Лівінгстона 2015 року «Осколки неба».[11][12]

Тризуб Посейдона є одним з ключових об'єктів у сюжеті фільму 2017 року «Пірати Карибського моря: мерці не розповідають казки».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Robert Graves (2014). 46. The Greek Myths. Anne Books. ISBN 6155530815.
  2. E. C. Quiggin (2012). Essays and Studies Presented to William Ridgeway: On His Sixtieth Birthday - 6th August 1913. Cambridge University Press. с. 189, 191. ISBN 1107605563.
  3. Jennifer R. March (2014). Dictionary of Classical Mythology. Oxbow Books. с. 115. ISBN 1782976353.
  4. Encyclopedia of Greek and Roman Mythology. Infobase Publishing. 2010. с. 418. ISBN 1438126395.
  5. Robin Hard (2004). The Routledge Handbook of Greek Mythology: Based on H.J. Rose's "Handbook of Greek Mythology". Psychology Press. с. 235. ISBN 0415186366.
  6. Trudy Ring, Robert M. Salkin, Sharon La Boda, ред. (1995). International Dictionary of Historic Places: Southern Europe. Taylor & Francis. с. 180. ISBN 1884964028.
  7. H. David Brumble (2013). Classical Myths and Legends in the Middle Ages and Renaissance: A Dictionary of Allegorical Meanings. Routledge. с. 243. ISBN 1136797386.
  8. The Flag of Barbados. Ministry of Foreign Affairs and Foreign Trade of Barbados. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 6 серпня 2016.
  9. Trident II D-5. Atomic Archive. Процитовано 19 березня 2015.
  10. History. Maserati. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  11. The Shards of Heaven by Michael Livingston. Publishers Weekly. Процитовано 29 січня 2016.
  12. Review: The Shards of Heaven by Michael Livingston. Kirkus Reviews. 3 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2016.

Див. також

[ред. | ред. код]