Ерехтейон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ерехтейон
Афінський акрополь *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Erchtheum from western-north.jpg
Ерехтейон
37°58′19″ пн. ш. 23°43′35″ сх. д. / 37.97209600000000052° пн. ш. 23.72647200000000112° сх. д. / 37.97209600000000052; 23.72647200000000112
Країна Греція Греція
Тип культурний
Критерії I, II, III, IV, VI
Об'єкт № 404
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1987 (11 сесія)

Commons-logo.svg Ерехтейон у Вікісховищі

Ерехтейон (грец. Ἐρέχθειον) — пам'ятка давньогрецької архітектури (421—406 до н. е.), храм на місці суперечки Афіни та Посейдона-Ерехтея на Акрополі в Афінах за право володіти Аттикою. Він має унікальний для грецької архітектури асиметричний план.

Архітектура та реліквії[ред.ред. код]

В Ерехтейоні — найдавнішому святилищі Афін — стояла священна дерев'яна статуя Афіни, що за легендою, впала з неба; святилище Гефеста та героя Бута; могила легендарного афінського царя Кекропа; світильник Каллімаха, що горів безперервно, попри те, що масло наливали в нього тільки один раз на рік. У дворі Ерехтейона росла олива, яку подарувала місту Афіна, та било солоне джерело, яке вирізьбив Посейдон своїм тризубом під час суперечки з Афіною.

Ерехтейон замінив давніший храм, що стояв на цім самім місці, і що його зруйнували перси. Будівництво нового храму розпочато за Перикла і тривало з перервами до 406 до н. е. Тим що він стояв на нерівній ділянці та, власне, не був єдиним храмом, а сукупністю декількох святилищ, то його план значно відступав від традиційних грецьких храмів. Ерехтейон не мав зовні окружної колонади, а був прикрашений з трьох сторін окремими портиками.

Три його портики стоять на різних рівнях. Із заходу — портик, що веде до храму Афіни Паллади, з північної  сторони — вхід до святилища Посейдона-Ерехтея, біля південної стіни храму — всесвітньо відомий портик Каріатид.

Каріатиди[ред.ред. код]

Південний портик — Пандрозейон — названий за ім'ям дочки Кекропа Пандрози, не мав фризу, а його архітрав, що складався з трьох горизонтальних смуг, підпирали не колони, а шість кор, або каріатид, розміщених на високому парапеті. Це шість фігур молодих жінок, одягнених в афінський костюм (туніка, гемідиплоїдій та пеплос), на них спираються важкі квадратної форми плити.

Це перший в історії світового мистецтва випадок, коли використано подібні жіночі фігури тримати балки. П'ять каріатид Пандрозейона і досі залишились стояти на своїх місцях. Шосту ж разом із частинами архітрава та парапету вивіз лорд Ельджін до Лондону і тепер вона зберігається в Британському музеї. В Афінах вона замінена теракотовою копією.

Фриз[ред.ред. код]

Уся будівля була оточена фризом із накладними білими фігурами, проте він не зберігся. Уламки фризу Ерехтейона, сюжетом якого були міф про Ерехтея та кекропідів, нині зберігаються в Музеї акрополя. Вони свідчать про те, що й інші скульптурні прикраси Ерехтейона відрізнялися надзвичайними тонкощами оброблення. Ефектність фризу збільшувалася темним фоном Елефсін|елефсінського мармуру, на якому укріплено фігури, виконані з білого паросського мармуру.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]