Кіклопи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіклоп Поліфем

Кікло́пи, цикло́пи (грец. Κύκλωπες) — у давньогрецькій міфології — сини Урана й Геї, міфічні велетні, що відзначалися надзвичайною силою і спритністю. Кількість і сила кіклопів різниться в різних давньогрецьких міфографів. За Гелланіком відомо про три роди кіклопів, різних за силою і вміннями[1]. Традиційно зображалися як одноокі велетні з оком посеред лоба.

У сучасній мові кіклоп — синонім до слова «коваль», кіклопічний означає величезний, велетенський.

Кіклопи в міфах[ред.ред. код]

Гесіод писав, що кіклопів було троє і їхні імена відповідали проявам могутності Зевса: Стеропес (блискавка), Аргус (світло), Бронтес (грім). Вони походили від Урана і Геї, але були ув'язнені ними в глибинах землі, бо батько боявся їхньої сили[2]. Згодом їх звільнив Зевс, і вони за це допомагали йому в боротьбі з Кроносом і гігантами, виковуючи громи та блискавки. Пізніше кіклопи працювали в кузні Гефеста[3]. За Проклом, саме кіклопи навчили олімпійських богів, коли ті ще були юними, мистецтвам[4].

Гелланік розрізняє три роди кіклопів, які походять від сина Урана, що мав таке саме ім'я — Кіклоп. Це були працьовиті будівничі, які звели велетенські споруди; дикуни, яких зустрів Одіссей, серед яких відомий кіклоп Поліфем; кіклопи-ковалі, які викували для Зевса блискавки. Греки вважали, що всі місця, де зустрічалися «кіклопічні», тобто збудовані з величезних каменів, споруди (Арголіда, Аркадія, Епір, Латіум), були колись створені й населені кіклопами. Зустрінені Одіссеєм жили в печерах, не знали землеробства і не шанували богів[1]. Кіклопи-ковалі відомі також тим, що викували Посейдонові тризубець і ясла для його коней, Аїду — шолом-невидимку, Артеміді — срібний лук і стріли.

Кіклопи (принаймні ковалі) загинули від рук Аполлона. Коли його син Асклепій спустився на землю, Зевс подумав, що той навчить людей лікувати одне одного[5] і вразив Асклепія блискавкою, щоб зупинити бога. Розгніваний Аполлон задля помсти убив кікклопів, бо вони ту саму блискавку і виготовили. За це Аполлона було покарано — він мусив рік служити людям як пастух[6].

Кіклопи в мистецтві[ред.ред. код]

В «Одіссеї» кіклопів зображено дикими, надзвичайно жорстокими пастухами (Поліфем).

Переказ про однооких велетнів став сюжетом для однойменної драми Евріпіда та однієї з ідилій Теокріта.

Трактування образу кіклопів[ред.ред. код]

На формування уявлень про кіклопів вірогідно вплинуло знайомство стародавніх греків з племенами, в яких збереглося людожерство.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Hellanic. ар. Schol. Hes. Theog. 139
  2. Hesiod, Theogony 139 ff 
  3. Hesiod, Theogony 492 ff 
  4. Procl. in Crat. 389 b, с (21, 13 Pasqu.)
  5. Apollod. III 10, 4
  6. Eur. Alc. 1—9 

Література[ред.ред. код]

Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 312с.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]