Тім Гекер (музикант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тім Гекер
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Timothy Hecker
Дата народження17 липня 1974(1974-07-17) (50 років)
Місце народженняВанкувер, Британська Колумбія, Канада
Роки активності1996 — дотепер
ГромадянствоКанада Канада
ПрофесіяКомпозитор
ЖанрЕлектронна музика, ембієнт, експериментальна музика, авангардна музика, мінімалізм, нойз
ЛейблMille Plateaux, Alien8, Force Inc., Staalplaat, FatCat, Kranky, Paper Bag, Software Recording Co., 4AD
sunblind.net
CMNS: Файли у Вікісховищі

Тім Гекер (англ. Tim Hecker) — канадський електронний музикант, продюсер, композитор і саунд-артист. Його творчість, що охоплює такі альбоми, як Harmony in Ultraviolet (2006), Ravedeath, 1972 (2011) і Virgins (2013), отримала широке визнання критиків.[1][2] Він випустив одинадцять альбомів і низку мініальбомів, а також створив багато музичних композицій до фільмів[3] і співпрацював з такими артистами, як Арка, Бен Фрост, Йоганн Йоганнссон, Даніел Лопатін і Ейдан Бейкер.[4][5]

Біографія

[ред. | ред. код]
Гекер виступає на фестивалі Mutek Montréal у 2012 році.

Народився у Ванкувері, Британська Колумбія, Гекер — син двох викладачів мистецтва. У шкільні роки він грав у рок-гуртах з друзями, а потім придбав семплер і почав працювати над сольним матеріалом.[6] 1998 року переїхав до Монреаля, Квебек, щоб навчатися в Університеті Конкордія і розвивати свої мистецькі інтереси.[6] Спочатку виступав на міжнародному рівні як ді-джей і техно-продюсер під псевдонімом Jetone, під яким випустив три альбоми.[7] 2001 року розчарувався в музичному напрямі проекту Jetone. У 2001 році Гекер випустив альбом Haunt Me, Haunt Me Do It Again,[8] під власним ім'ям на лейблі Alien8.[7] Після нього вийшли альбоми Radio Amor (2003) і Mirages (2004).

У 2006 році він перейшов до лейблу Kranky, де випустив свій четвертий альбом Harmony in Ultraviolet.[7][9] Згодом він почав використовувати звуки органу, які були оброблені та спотворені цифровим способом. Альбом був названий 9-м найкращим ембієнт-альбомом усіх часів за версією Pitchfork.[10] Для альбому Ravedeath, 1972 Гекер вирушив до Ісландії, де разом з Беном Фростом записав частину музики в церкві.[11] Ravedeath, 1972 був нагороджений премією Juno Awards як електронний альбом року.[12] У листопаді 2010 року лейбл Alien8 перевидав дебютний альбом Гекера на вінілі.[13][14] На живих виступах він використовує імпровізації, обробляючи звуки органа, якими можна керувати, і при цьому дуже сильно змінювати гучність.[15]

У 2012 році Гекер співпрацював з Даніелем Лопатіним (який також записується під псевдонімом Oneohtrix Point Never) над імпровізаційним проєктом, який став альбомом Instrumental Tourist (2012).[16] Після альбому Virgins 2013 року Гекер повернувся до Рейк'явіка, Ісландія, на сесії у 2014 та 2015 роках, щоб створити те, що згодом стало альбомом Love Streams.[17] Серед співавторів — Бен Фрост, Йоганн Йоганнссон, Кара-Ліс Ковердейл і Грімур Хельгасон, а хорові твори XV століття Жоскена Депре лягли в основу альбому.[18] У лютому 2016 року було оголошено, що Гекер приєднався до лейблу 4AD, а альбом Love Streams вийшов у квітні того ж року.[19][20] Гекер зізнавався, що під час його створення думав про такі ідеї, як «літургійна естетика після Yeezus» та «трансцендентний голос в епоху автотюну».[21]

Окрім гастролей з Godspeed You! Black Emperor і Sigur Rós та записів з такими групами, як Fly Pan Am, Гекер також співпрацював з Аркою та Ейденом Бейкером.[5][22] Він також робив ремікси для інших виконавців, зокрема Еллен Аллієн, Джона Кейла, Isis та Interpol.[6][23][24][25]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Гекер продовжував професійну кар'єру поза музикою і працював політичним аналітиком в уряді Канади на початку 2000-х.[26][27] Після звільнення з роботи в 2006 році він вступив до Університету Макгілла, щоб здобути ступінь доктора філософії,[28] захистивши дисертацію про міський шум, яка була опублікована в 2014 році.[29] Він також працював там викладачем звукової культури на кафедрі історії мистецтв і комунікацій.[30]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Тім Гекер

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • Haunt Me, Haunt Me Do It Again (2001)
  • Radio Amor (2003)
  • Mirages (2004)
  • Harmony in Ultraviolet (2006)
  • An Imaginary Country (2009)
  • Ravedeath, 1972 (2011)
  • Virgins (2013)
  • Love Streams (2016)
  • Konoyo (2018)
  • Anoyo (2019)[31]
  • The North Water (Original Score) (2021)[32]
  • Infinity Pool (Original Motion Picture Soundtrack) (2023)
  • No Highs (2023)[33]

Мініальбоми та інше

[ред. | ред. код]
  • Trade Winds, White Noise (2002)
  • My Love Is Rotten to the Core (2002)
  • Radio Marti / Radio Havana (2004)
  • Mort Aux Vaches (2005)
  • Pareidolia (2006)
  • Norberg (2007)
  • Atlas (2007)
  • Apondalifa (2010)
  • Dropped Pianos (2011)

Співпраця

[ред. | ред. код]
  • Random_Inc Meets Tim Hecker in Musrara з Random_Inc (2002)
  • Fantasma Parastasie з Ейданом Бейкером (Nadja) (2008)
  • Archer on the Beach з Деном Бежаром (Destroyer) (2010)
  • Instrumental Tourist з Даніелем Леопатіним (Oneohtrix Point Never) (2012)
  • Qalaq з Jerusalem In My Heart (2021)

Як Jetone[34]

[ред. | ред. код]
  • Autumnumonia (2000)
  • Ultramarin (2001)
  • Sundown (2006)

Інше

[ред. | ред. код]
  • Мітчелл Акіяма — «Temporary Music» (2002)
  • Désormais — «Climate Variations» (2002)
  • Гіслен Пуар'є — «Sous Le Manguier» (2002)
  • Tennis — «Self-Heal Mishap» (Undertaker Mix) (2003)
  • Isis — «Carry» (2004)
  • Isis — «Carry» (Tim Hecker Remix Second Version) (2004)
  • Ris Paul Ric — «Purple Blaze» (2005)
  • TV Pow — «Whiteout» (2005)
  • Ensemble — «Disown, Delete» (2006)
  • Lesbians on Ecstasy — «We Know You Know» (2007)
  • Колін Стетсон — «Time Is Advancing With Fitful Irregularity White Pulse Mix» (2009)
  • Bell Orchestre — «Water / Light / Shifts» (Remix) (2009)
  • Genghis Tron — «Board Up the House» (Tim Hecker Remix) (2009)
  • Еллен Аллієн — «Sun the Rain» (Tim Hecker Remix) (2011)
  • Джон Кейл — «Suffocation Raga for John Cale» (Tim Hecker Transition) (2012)
  • Mogwai — «Rano Pano» (Tim Hecker Remix) (2012)
  • Еллен Аллієн — «Sun the Rain» (Tim Hecker Rmx) (2013)
  • The Field — «No. No…» (Tim Hecker Mix) (2014)
  • Hundred Waters — «Down From the Rafters» (Tim Hecker Remix) (2014)
  • Бен Фрост — «Aurora» (2014)
  • Dorian Concept — «The Sky Opposite» (Tim Hecker Remix) (2015)
  • Interpol — «Twice As Hard» (Remixed By Tim Hecker) (2016)
  • Сара Нойфельд — «The Ridge» (2016)
  • Майкл Ґордон, Mantra Percussion — «Timber» (Tim Hecker Remix) (2016)
  • Бен Лукас Бойсен — «Nocturne 4» (Tim Hecker Remix) (2017)
  • Чітосе Хадзіме — «豊年節» (Tim Hecker Remix) (2019)
  • Арка — «Cayó» (2022)[35]

Арт

[ред. | ред. код]

Гекер час від часу створює звукові інсталяції та співпрацює з такими візуальними художниками, як Стен Дуглас[36] та Чарльз Станкевич.[37]

Гекер, разом з іншими музикантами Беном Фростом і Стівом Гудменом (Kode9) та художниками Пьотром Якубовичем, Марселем Вебером (MFO) і Мануелем Сепульведою (Optigram), створив музику для сенсорної інсталяції фестивалю Unsound, Ephemera.[38]

Гекер написав музику для перформансу Дем'єна Жале «Планета [мандрівник]».[39]

Фільми

[ред. | ред. код]

Гекер написав музику до фільму The Free World 2016 року,[40] відібраного для показу в американській конкурсній програмі кінофестивалю «Санденс».[41] Він написав музику до драматичного серіалу Північні води режисера Ендрю Гейга, заснованого на однойменному романі Яна МакҐуайра.[32][42]

Гекер також написав музику до австрійської драми та фільму жахів Luzifer, який здобув нагороду за найкращу чоловічу роль для Франца Роговського на фестивалі Fantastic Fest у 2021 році,[43] а також нагороду за найкращу жіночу роль для Сюзанни Єнсен та нагороду за найкращу чоловічу роль для Роговського на кінофестивалі в Сіджасі у 2021 році.[44][45]

Гекер написав музику до фільму канадського режисера Брендона Кроненберга Безмежний басейн 2023 року з Александром Скашгордом і Мією Гот у головних ролях, прем'єра якого відбулася на кінофестивалі «Санденс».[46][47][48]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Tim Hecker. Kranky.net. Процитовано 21 квітня 2024.
  2. ↑ Tim Hecker. Mutek.org (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2024.
  3. ↑ Tim Hecker. IMDb. Процитовано 21 квітня 2024.
  4. ↑ Rhoades, Lindsey (29 квітня 2016). Tim Hecker Albums From Worst To Best. Stereogum. SpinMedia. Процитовано 21 квітня 2024.
  5. ↑ а б Arca shares new single and music video, 'Cayó': Watch. DJMag.com (англ.). 7 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
  6. ↑ а б в «Spin Interview 2013» Christopher R. Weingarten, 'Tim Hecker: Attack of the Drones', Spin Magazine; October 10, 2013
  7. ↑ а б в Hampson, Simon (3 березня 2007). Tim Hecker interview. Cyclic Defrost. Процитовано 21 квітня 2024.
  8. ↑ Tim Hecker – Haunt Me, Haunt Me Do It Again. Discogs. Процитовано 21 квітня 2024.
  9. ↑ Tim Hecker – Harmony In Ultraviolet. Discogs. Процитовано 21 квітня 2024.
  10. ↑ The 50 Best Ambient Albums of All Time - Page 5. Pitchfork (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
  11. ↑ Tim Hecker Talks Ravedeath, 1972 | Exclaim!. exclaim.ca (en-ca) . Процитовано 21 квітня 2024.
  12. ↑ Yearly Summary. JUNO. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  13. ↑ Tim Hecker – Haunt Me, Haunt Me Do It Again (vinyl 2010). Discogs. Процитовано 21 квітня 2024.
  14. ↑ Tim Hecker – Haunt Me. Alien8recordings.com. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 21 квітня 2024.
  15. ↑ RA: Tim Hecker: Imaginary countries. Residentadvisor.net. Процитовано 21 квітня 2024.
  16. ↑ «Instrumental Tourist review» Mark Richardson, 'Tim Hecker/Daniel Lopatin Instrumental Tourist review', Pitchfork, November 30, 2012
  17. ↑ Tim Hecker - Love Streams - Review. DIY (англ.). 8 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  18. ↑ Tim Hecker Announces New Album Love Streams. Pitchfork.com. 27 січня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  19. ↑ de Franchis, Vittoria (2 лютого 2016). Tim Hecker joins 4AD and announces new album 'Love Streams' | Inverted Audio. inverted-audio.com. Процитовано 21 квітня 2024.
  20. ↑ Todd, Bella (5 квітня 2016). Tim Hecker: 'I make pagan music that dances on the ashes of a burnt church'. The Guardian. Процитовано 21 квітня 2024.
  21. ↑ News | Tim Hecker Announces New Album. The Quietus. 27 січня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  22. ↑ Fantasma Parastasie, by Aidan Baker And Tim Hecker. Alien8recordings (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
  23. ↑ Tim Hecker: "Suffocation Raga for John Cale". Pitchfork (амер.). Процитовано 21 квітня 2024.
  24. ↑ Interpol Enlist Tim Hecker, Panda Bear, the Field, More for Remix LP. Pitchfork (амер.). 10 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  25. ↑ Ellen Allien Taps Tim Hecker, Bodycode for Remix Comp | Exclaim!. exclaim.ca (en-ca) . Процитовано 21 квітня 2024.
  26. ↑ «Guestlist on Pitchfork» 'Guest Lists: Tim Hecker', Pitchfork Media, October 27, 2006
  27. ↑ Currin, Grayson Haver (25 квітня 2023). Tim Hecker Helped Popularize Ambient Music. He’s (Sort of) Sorry. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 21 квітня 2024.
  28. ↑ «McGill Daily» John Watson 'Bring the noise', The McGill Daily, April 5, 2011
  29. ↑ Hecker, Timothy (2014). The era of megaphonics: on the productivity of loud sound, 1880–1930 (Ph.D.). McGill University.
  30. ↑ «Quietus Interview» Ryan Alexander Diduck 'Darkness More Than Anything: Tim Hecker Interviewed', The Quietus, March 21, 2012
  31. ↑ Sodomsky, Sam (12 лютого 2019). Tim Hecker Announces New Album Anoyo, Shares Song: Listen. Pitchfork. Процитовано 21 квітня 2024.
  32. ↑ а б Tim Hecker Releasing Score for Colin Farrell–Starring TV Show The North Water. Pitchfork (амер.). 9 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2024.
  33. ↑ Pappis, Konstantinos (26 січня 2023). Tim Hecker Announces New Album 'No Highs', Shares New Single 'Lotus Light'. Our Culture Mag. Процитовано 21 квітня 2024.
  34. ↑ Jetone. Discogs (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
  35. ↑ Arca Continues Her Unparalleled World-Building with "Cayó". FLOOD (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
  36. ↑ En/Of. Bottrop-boy.com. Процитовано 21 квітня 2024.
  37. ↑ Loveland. Stankievech.net. Процитовано 21 квітня 2024.
  38. ↑ Ephemera. Unsound.pl. Процитовано 21 квітня 2024.
  39. ↑ Planet [wanderer]. Damien Jalet (амер.). Процитовано 21 квітня 2024.
  40. ↑ Tim Hecker Scoring Jason Lew's 'The Free World'. Film Music Reporter. 14 грудня 2015. Процитовано 21 квітня 2024.
  41. ↑ Sundance Institute. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  42. ↑ The North Water (Adventure, Drama, Mystery), See-Saw Films, Rhombus Media, British Broadcasting Corporation (BBC), 10 вересня 2021, процитовано 21 квітня 2024
  43. ↑ Fantastic Fest 2021: Franz Rogowski awarded Best Actor. www.austrianfilms.com (нім.). Процитовано 21 квітня 2024.
  44. ↑ Festival Scope. pro.festivalscope.com. Процитовано 21 квітня 2024.
  45. ↑ Sitges Fantastic Film Festival: Double win for LUZIFER. www.austrianfilms.com (нім.). Процитовано 21 квітня 2024.
  46. ↑ Infinity Pool - IMDb. IMDb. Процитовано 21 квітня 2024.
  47. ↑ Lang, Brent (23 червня 2021). Alexander Skarsgård Starring in Brandon Cronenberg's Sci-Fi Thriller 'Infinity Pool'. Variety (амер.). Процитовано 21 квітня 2024.
  48. ↑ Program Guide | 2023 Sundance Film Festival. festival.sundance.org. Процитовано 21 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тім_Гекер_(музикант)&oldid=43384728