Угорка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Угорка
пол. Węgierka

Координати 49°54′ пн. ш. 22°33′ сх. д. / 49.900° пн. ш. 22.550° сх. д. / 49.900; 22.550Координати: 49°54′ пн. ш. 22°33′ сх. д. / 49.900° пн. ш. 22.550° сх. д. / 49.900; 22.550

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Розьвениця
Висота центру 248  м
Населення 808 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-560
Автомобільний код RJA
SIMC 0610678
GeoNames 756066
OSM 3015567 ·R (Ґміна Розьвениця)
Угорка. Карта розташування: Польща
Угорка
Угорка
Угорка (Польща)
Угорка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Угорка
Угорка
Угорка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Угорка (пол. Węgierka) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Розвинниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 808 осіб (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 6 км на південь від адміністративного центру ґміни села Розвинниця, 17 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 42 км на схід від воєводського центру Ряшева.

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці XV ст. місцевий оборонний двір був перебудований на мурований замок, руїни котрого збереглися донині.

За податковим реєстром 1515 р. село Угорка належало до фортеці Порохник, було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.[2]

За податковим реєстром 1589 р. села Тулиголови й Угорка були у володінні Івана Пенянжика, було 7 ланів (коло 175 га) оброблюваної землі, 12 загородників з земельною ділянкою та 3 без неї, 2 коморники з тягловою худобою і 2 без неї, млин, корчма з 1 ланом землі, піп[3] (отже, була й церква).

До 1772 року Угорка входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Угорка знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, в селі були школа, гуральня, бровар, 2 млини, тартак, цегельня, 2 фільварки, 128 будинків і 818 мешканців, з них 421 греко-католик, 357 римо-католиків і 22 юдеї, греко-католики ходили до церкви парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[4]

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Угорка разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Угорка входила до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 1400 мешканців, з них 20 україномовних українців-грекокатоликів, 520 польськомовних українців-грекокатоликів, 840 поляків, 20 євреїв[5]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (270 осіб — 59 родин)[6]. 67 українців села попали 15-20 червня 1947 року під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і були депортовані на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 410 97 274 39
Жінки 398 91 222 85
Разом 808 188 496 124

Церква[ред. | ред. код]

Церква в селі вже була в 1589 р.

До виселення українців у селі була мурована філіяльна греко-католицька церква Преп. М. Параскеви, збудована в 1886 році. Належала до парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії. Після депортації українців служила костелом до 1986 р.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угорка (село)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12.(лат.)
  4. Węgierka 3 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 250. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  7. Євген Місило. Акція «Вісла». Документи. — Львів — Нью-Йорк, 1997, ISBN 5-7707-8504-7. — с. 442.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]