Розвинниця
Село
Координати 49°57′09″ пн. ш. 22°35′27″ сх. д. / 49.95250000002777568° пн. ш. 22.591111110028° сх. д.Координати: 49°57′09″ пн. ш. 22°35′27″ сх. д. / 49.95250000002777568° пн. ш. 22.591111110028° сх. д.
|
Розвинниця (пол. Roźwienica) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Розвинниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 685 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 10 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 43 км на схід від воєводського центру Ряшева. Через село проходить воєводська дорога № 880.
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується в 1387 р., коли король Владислав Ягайло подарував село Яну з Тарнова.
За податковим реєстром 1515 р. села Розвинниця і Воля Розвинницька були у володінні Дершняка, було 22 лани (коло 550 га) оброблюваної землі, млин, 2 корчми і піп[2] (отже, була й церква).
За податковим реєстром 1589 р. село Розвинниця належало до фортеці Ярослав, було 15 і 1/4 лану (коло 481 га) оброблюваної землі, 6 загородників із земельною ділянкою та 3 без неї, 4 коморників з тягловою худобою і 9 без неї, піп.[3]
До 1772 року Розвинниця входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Церква і парафія в селі востаннє фіксуються в шематизмі 1849 р.[4] і відсутні в наступному шематизмі 1868 р. Польською адміністрацією Галичини продовжувалась п'ятсотрічна політика латинізації та полонізації українців.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Розвинниця знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, в селі було 74 будинки і ще 4 на землях фільварку Б. Гурського, загалом було 392 мешканці, з них 134 греко-католики, 238 римо-католиків і 19 юдеїв, греко-католики ходили до церкви парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[5] На той час українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Розвинниця разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Розвинниця входила до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — була адміністративним центром ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 720 мешканців, з них 160 польськомовних українців-грекокатоликів, 535 поляків, 25 євреїв[6].
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (22 особи — 5 родин)[7]. Решта українців села попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[8].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 339 | 65 | 251 | 23 |
| Жінки | 346 | 69 | 206 | 71 |
| Разом | 685 | 134 | 457 | 94 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 134. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 4. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Catalogus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Premisliensis graeco catholicae pro Anno Domini 1849. — p. 47. [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Rozwienieca // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 849. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 1 квітня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |