Успенська церква (Збараж)
| Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 | |
|
49°39′52″ пн. ш. 25°46′37″ сх. д. / 49.6644778° пн. ш. 25.7770361° сх. д.Координати: 49°39′52″ пн. ш. 25°46′37″ сх. д. / 49.6644778° пн. ш. 25.7770361° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Збараж |
| Конфесія | Православна церква України |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Перша згадка | 1583, історичні джерела |
| Будівництво | 1755 — |
| Настоятель | митр. прот. Роман Сливка |
| Адреса | вул. А. Чехова, 1 м.Збараж, 47303 |
  Успенська церква (Збараж) (Тернопільська область) | |
 | |
 Успенська церква у Вікісховищі | |
Свято-Успенська церква, також Церква Успіння Пресвятої Богородиці — колишній Тринітарський костел-монастир у Збаражі, збудований у 1755—1758 рр.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].
Історія[ред. | ред. код]
Сучасна будівля церкви - колишній Тринітарський костел-монастир, монахи-тринітарці якого займалися викупом людей із турецької неволі.
У 1786 чернечий орден тринітарців покинув Збараж.
У 1789 приміщення костелу постраждало під час пожежі міста і з часом було продано українській громаді міста для облаштування у ньому церкви.
На час відновлення Галицької митрополії у 1808 в місті вже існувала Успенська церква, але, оскільки вона була філіальною церквою міста, то історичних відомостей про неї залишилося дуже мало.
На поч. XX на місці старої двоповерхової квадратної в плані дзвіниці побудовано сучасний парафіяльний будинок, а поруч — нову дзвіницю.
У 1930-их за о. Боліновського. церкву було відновлено: зроблено електричне освітлення, площу навколо церкви обведено кам'яним муром і залізною огорожею. Відновлено парафіяльний будинок.
1963 - храм зачинено, побито іконостас, зрізано купол.
Із 1979—1982 у церкві діяв районний краєзнавчий музей, який у 1989 перенесено у замковий палац.
1990 — церква реставрована і освячена настоятелем о. Романом Сливкою.
1995 — на фасаді парафіяльного будинку встановлено меморіальну дошку з написом, що у 1926—1929 рр. тут містилася читальня «Просвіти».
Архітектура[ред. | ред. код]
Невелика однобанна будова Успенської церкви являє собою прямокутник (17 м х 12м) з витягнутою напівкруглою апсидою в східній частині і двома симетричними одноярусними прямокутними з округленими кутами прибудовами на рівні хорів.
Зовнішній витриманий у стилі бароко декор будівлі (потужні стіни, вікна лише на рівні другого ярусу), складається з пілястр іонічного ордера, що візуально членують площину стін на дзеркала, міжярусних і лобових карнизів складного профілю, витягнутих арок із зображенням святих на центральному фасаді і їх фігурок з боків від центрального входу та декоративних аркотер домінуючого фронтону із зображенням Богородиці в центрі.
Дзвіниця комплексу спочатку являла собою квадратну в плані двоярусну споруду під чотирьохсхилою з уступом покрівлею, відтінену широкими кутовими пілястрами і арочними віконними прорізами на другому поверсі. У нинішньому вигляді дзвіниця — трипілонне двох'ярусне спорудження під чотирисхилою покрівлею з арочним отвором центрального входу на першому[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Збараж. 800. — Тернопіль: ТОВ «Новий колір», 2011. — 132 с.
- Мандрик О. Успенська церква [Текст]: храми міста / О. Мандрик, Ю. Вербовецький // ВІК. – 1996. – №8 (11).
- Сакральні пам'ятки Тернопільщини. Фотоальбом. — Тернопіль: ТОВ «Новий колір», 2011. — С.65.
- Церква Успіня Пресвятої Богородиці [Текст] // Духовні Святині Збаражчини: інформаційно-бібліографічний нарис / уклад Н. Сенчишин, рец. О. Мандрик, ред. Т. Кульпа. – Збараж: ЦБ, 2008. – С. 4.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||