Франко Крістальді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франко Крістальді
італ. Franco Cristaldi
Дата народження 3 жовтня 1924(1924-10-03)
Місце народження Турин, Італія
Дата смерті 1 липня 1992(1992-07-01) (67 років)
Місце смерті
Громадянство Італія Італія
Професія кінопродюсер
Alma mater Туринський університет
Роки активності 1946 — 1992
Діти Massimo Cristaldid
IMDb ID 0188053
Нагороди та премії
Срібна стрічка (1959, 1965, 1974, 1980),
Давид ді Донателло (1964, 1987), BAFTA (1991)
Франко Крістальді у Вікісховищі

Фра́нко Кріста́льді (італ. Franco Cristaldi; 3 жовтня 1924(19241003), Турин, Королівство Італія — 1 липня 1992, Монте-Карло, Монако) — італійський кінопродюсер.

Біографія[ред. | ред. код]

Франко Крістальді народився 3 жовтня 1924 року в місті Турині, Італія. У 1946 році він заснував компанію «Vides Cinematografica», яка стала займатися кіновиробництвом і кінопрокатом. У 1980-х роках вона була перейменована в «Cristaldifilm».

За час своєї продюсерську кар'єри Крістальді працював з багатьма відомими режисерами і сценаристами, серед яких: Франческо Розі, П'єтро Джермі, Маріо Монічеллі, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Марко Феррері та Джузеппе Торнаторе. Одними з найуспішніших фільмів, у продюсуванні яких брав участь Крістальді, стали «Амаркорд »(1973), «Ім'я троянди» (1986) та «Новий кінотеатр „Парадізо“» (1988).

У 1977 році Франко Крістальді був обраний президентом Міжнародної федерації асоціацій кінопродюсерів[1]. У 1984 році він був членом міжнародного журі на 37-му Каннському кінофестивалі, очолюваного Дірком Богардом[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Франко Крістальді був одружений з Карлою Сімонетті, у них народився син Массімо[3]. Після того, як він звернувся у Ватикан, його перший шлюб був анулований, і в 1966 році Крістальді одружився з Клаудією Кардінале[3]. Він усиновив її сина Патріціо, а також сприяв просуванню її кар'єри. Крістальді та Кардінале розлучилися у 1975 році.

З 1983 року і до його смерті в 1992 році дружиною Крістальді була акторка Зеуді Арайя[4]. Вона знялася в декількох фільмах, які він продюсував. Після смерті чоловіка Арая взяла участь в подальшій діяльності його кінокомпанії спільно з Массімо Крістальді.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Франко Крістальді[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Срібна стрічка»
1959 Найкращий продюсер Виклик, Зловмисники, як завжди, залишилися невідомі та Безхарактерний чоловік Перемога
1965 Байдужі, Наречена Бубе та Спокушена і покинута Перемога
1974 За сукупність робіт Перемога
1980 За сукупність робіт (спільно з Ніколою Чорраро) Перемога
Премія «Давид ді Донателло»
1964 Найкращий продюсер Спокушена і покинута та Наречена Бубе Перемога
1987 Ім'я троянди (спільно з Берндом Айхінгером) Перемога
1989 Новий кінотеатр «Парадізо» (сільно з Джованною Романьйолі) Номінація
Премія «Золотий кубок»
1972 Найкращий продюсер Справа Маттеї та Аудієнція Перемога
1974 Дон Лучано Перемога
Премія BAFTA
1991 Найкращий фільм не англійською мовою Новий кінотеатр «Парадізо» (спільно з Джузеппе Торнаторе) Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Franco Cristaldi, Producer Who Made Films, Is Dead at 64. The New York Times. 3 липня 1992.
  2. Juries 1984 : Feature Films — Festival de Cannes (International Film Festival) [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Процитовано 14.03.2017
  3. а б The Courage of Claudia Cardinale. Parade Magazine. 25 липня 1967.
  4. Film Star Reveals Secret of Baby Son. The Sun Herald. 16 квітня 1967.
  5. Нагороди та номінації Франко Крістальді на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]