П'єтро Джермі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
П'єтро Джермі
Pietro Germi.jpg
Ім'я при народженні Pietro Germi
Народився 14 вересня 1914(1914-09-14)
Генуя, Італія
Помер 5 грудня 1974(1974-12-05) (60 років)
Рим, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Рід діяльності кінорежисер[1], актор, кінопродюсер і сценарист[1]
Alma mater Експериментальний кіноцентр
IMDb nm0314584
Нагороди та премії

П'єтро Джермі у Вікісховищі?

П'є́тро Дже́рмі (італ. Pietro Germi; 14 вересня 1914(19140914), Генуя — 5 грудня 1974, Рим) — італійський актор, сценарист, кінорежисер.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Експериментальний центр кінематографії в Римі.  

Перший сценарій — «Retroscena» (1939). Режисерський дебют — фільм «Свідок» (1946, премія «Срібна стрічка», 1946).  

Найкращі фільми, що стали класикою неореалізму — «В ім'я закону» («Під небом Сицилії», 1950, премія на МКФ в Західному Берліні), «Місто захищається» (1951, премія на МКФ у Венеції).  

З 1946 року — виступав як актор («Montecassino»). Продемонстрував великий акторський талант, зігравши головні ролі в декількох своїх фільмах: «Машиніст» (Андреа Маркоччі, 1956, премія на МКФ з Сан-Себастьяні), «Безхарактерний чоловік» (Андреа, 1958) і «Проклята плутанина» (інспектор Чиччо Інгравало, 1959). Знімався і в фільмах режисерів Сольдаті, Даміані, Болоньїні.  

У 60-і роки знімав сатиричні комедії і в різних аспектах розглядав проблеми любові і шлюбу: «Розлучення по-італійськи» (1961, премія «Оскар» за сценарій, премія на МКФ в Канні, 1962), «Пані та панове» (1966, Золота пальмова гілка на МКФ в Канні), «Серафіно» (1968, Головний приз на МКФ в Москві, 1969). Написав сценарії всіх своїх фільмів.  

У 1974 році працював над фільмом «Мої друзі» (1975), який після смерті П'єтро Джермі, в 1975 році, закінчив режисер Маріо Монічеллі.

Фільмографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]