Нанні Моретті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нанні Моретті
Зображення
Ім'я при народженні: Джованні Моретті
Народився 19 серпня 1953(1953-08-19) (64 роки)
Бруніко
Громадянство: Італієць
Рід діяльності: кінорежисер, актор, сценарист, монтажер[d], water polo player[d] і кіноактор
У шлюбі з: Silvia Nono[d]
Діти: Pietro Moretti[d]
Нагороди:

«Золота пальмова гілка» (2001 рік)

IMDb: ID 0604335
Commons-logo.svg Нанні Моретті у Вікісховищі

Джова́нні (Нанні) Море́́тті (італ. Giovanni (Nanni) Moretti; *19 серпня 1953(19530819), Бруніко, Трентіно-Альто-Адідже, Італія) — італійський кінорежисер, продюсер і актор, лауреат багатьох національних та міжнародних кінопремій. Його роботи характеризують як іронічні та саркастичні з нотою критики в сторону італійського суспільства та його проблем. Він є володарем таких нагород як: чотири премії «Давид ді Донателло», вісім нагород «Срібна стрічка», «Золота пальмова гілка» і нагорода за найкращу режисерську роботу Каннського кінофестивалю (за фільм «Кімната сина»).

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Нанні Моретті народився в містечко Бруніко, провінція Больцано, регіон Трентіно-Альто-Адідже, де його батьки в той час проводили відпустку. Дитинство пройшло в Римі. Батько Луїджі Моретті викладав грецьку епіграфіку в університеті, а мати Агата Епічелла викладала іноземну мову в гімназії. Старший брат Франко — професор порівняльного літературознавства. З дитинства в Нанні були дві пристрасті: водне поло, він навіть виступав за юніорську команду Італії та кінематограф.

70-ті[ред.ред. код]

Після закінчення ліцею, у 1973 зняв свій перший короткометражний фільм Поразка (італ. La Sconfitto). Його Моретті відзняв своєю першою камерою «Super-8», яку придбав продавши свою колекцію марок. Перший професійний фільм з'явився 8 березня 1978 року під назвою «Ecce bombo», який був представлений на Каннському фестивалі і приніс режисеру популярність (касові збори досягли 2 мільярдів лір).

80-ті[ред.ред. код]

У 1981 році виходить наступна стрічка Моретті під назвою Sogni d'oro, з якою він бере участь у Венеційському кінофестивалі та яка приносить йому Срібного лева — Гран Премію Журі, хоча цей фільм не отримує таку популярність серед глядачів, як два попередні.

У 1984 з'являється Bianca — фільм, який крім характерний для Моретті рис, містить також елементи детектива. Наступна кінематографічна робота режисера La Messa è finita (1985) приносить ще одну нагороду — Срібний лев Берлінського кінофестивалю 1986 р..

У 1987 р. разом з Анджело Барбагалло засновує кіностудію Sacher Film, прагнучи дати можливість молодив талантам реалізувати свої проекти. Назва студії походить від назви улюбленого десерту режисера Sacher-Torte (Захер (торт)), який також зіграв не останню роль у його фільмах, а саме Sogni d'oro та Bianca. Вже у рік відкриття кіностудія випустила перший фільм режисера Карло Маццякураті під назвою Notte italiana. Студія активно функціонує до сьогодні.

у 1989 р. Нанні Моретті знімає фільм Palombella rossa, де чітко простежуються політичні нотки.

90-ті та активна політична позиція[ред.ред. код]

У 1990 р. виходить документальний фільм La Cosa про суперечки в середині комуністичної партії в час її перезаснування, який транслюється на телеканалі RAI та в кількох кінозалах.

У 1991 р. зіграв одну з головних ролей у фільмі Il portaborse Данієле Лукетті, а саме славнозвісного міністра Чезаре Ботеро. Того ж року в престижному римському кварталі Трастевере, перебудовує старий кінозал і 1 листопада відкриває Cinema Nuovo Sacher.

Один з його найвідоміших фільмів Caro diario з'являється на екранах у 1993 р. Фільм складається з трьох епізодів і має автобіографічний характер, хоча і знятий майже як документальний. Наступного року фільм отримує нагороду Каннського фестивалю у номінації найкраща режисерська робота.

В цей же період зростає інтерес Моретті до політики, що відображається на його фільмах.

2000 — до нині[ред.ред. код]

У 2001 р. фільм La stanza del figlio (Кімната сина) отримує головну нагороду Каннського фестивалю «Золоту пальмову гілку».

Посилання[ред.ред. код]