Франсуаза Арнуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуаза Арнуль
фр. Françoise Arnoul
Ім'я при народженні фр. Françoise Annette Marie Mathilde Gautsch[3]
Народилася 9 червня 1931(1931-06-09)[3]
Константіна, Daïra of Constantined, Константіна, Алжир[3]
Померла 20 липня 2021(2021-07-20)[4][3] (90 років)
XVI округ Парижа, Париж[4][3]
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство  Франція
Діяльність кіноакторка, акторка театру, акторка
Alma mater Regional Conservatory of Lyond
У шлюбі з Жорж Кравенн
IMDb nm0036734
Нагороди та премії
Командор ордена Мистецтв і літератури

CMNS: Франсуаза Арнуль у Вікісховищі

Франсуаза Арнуль (фр. Françoise Arnoul, при народженні Франсуаза Аннет Марі Матильда Готш, фр. Françoise Annette Marie Mathilde Gautsch; 3 червня 1931, Константіна, Алжир — 20 липня 2021, Париж) — французька акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 3 червня 1931 року у місті Константіна, Французький Алжир, в родині генерала артилерії Шарля Готша (1882—1969) та його дружини Жанін Гредгол, яка до шлюбу була акторкою і виступала у Театрі Селестен в Ліоні спільно з Шарлем Ванелем. Пізніше родина, в якій було ще двоє синів, мешкала у Марокко, допоки 1945 року мати з дітьми не переїхала до Парижа (батько лишився служити в колонії), де Франсуаза вступила до ліцею Мольєра та почала вивчати акторську майстерність.

1949 року з'явилася в епізодичній ролі в фільмі «Побачення в липні» Жака Беккера, після чого отримала головну роль співачки Перруші у стрічці «Тротуар» Віллі Розьє. Далі були головні ролі у фільмах «Заборонений плід» (1952) Анрі Вернея, «Спальня старшокласниць» (1953) Анрі Декуена, «Нічні компаньйони» (1953) Ральфа Хабіба. 1955 року зіграла свою найвідомішу роль — танцівниці Ніні у фільмі «Французький канкан» Жана Ренуара. 1962 року з'явилася у сегменті «Не чини перелюбу» у стрічці «Диявол і десять заповідей» Жульєна Дювів'є. 1977 року зіграла матір героїні Ізабель Аджані у комедії «Віолетта і Франсуа» Жака Руффіо. 2007 року виконала одну з другорядних ролей у телефільмі «Він приїхав у День всіх святих» за романом Жоржа Сіменона.

1956 року акторка вийшла заміж за продюсера Жоржа Кравенна, розлучилася 1960 року. З 1964 року перебувала у стосунках з режисером Бернардом Полем, які тривали до його смерті 1980 року.

1995 року видала автобіографічну книгу «Тварина, обдарована щастям» (фр. Animal doué de bonheur), написану у співавторстві з Жаном-Луї Мінгалоном. Того ж року була нагороджена орденом Мистецтв та літератури командорського ступеня[5].

Франсуаза Арнуль померла 20 липня 2021 року у Парижі в 90-річному віці після тривалої хвороби[6].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1949 ф Побачення в липні Rendez-vous de juillet епізод
1949 ф Тротуар L'Épave Перруша
1950 ф Міністерство праці Quai de Grenelle Симона Ламі
1951 ф Червона троянда La rise rouge Мартіна
1952 ф Заборонений плід Le Fruit défendu Мартіна Інглберг
1953 ф Спальня старшокласниць Dortoir des grandes Аймі де ла Каппель
1953 ф Нічні компаньйони Les Cimpagnes de la nuit Ольга Вітербо
1954 ф Такі різні долі Le Mouton à cinq pattes Маріанна Дюран-Перрін
1955 ф Наполеон Napoléon дівчина в Пале-Роялі
1955 ф Французький канкан French Cancan Ніні
1956 ф Якби нам розповіли про Париж Si Paris nous était conte герцогиня де Бассано
1956 ф Мадемуазель Стриптиз En effeuillant la marguerite у ролі самої себе
1958 ф Киця La Chatte Кора (Киця)
1959 ф Дорога школярів Le chemin des écoliers Іветт
1960 ф Киця випускає кігті La Chatte sort ses griffes Кора (Киця)
1961 ф Мертвий сезон кохання Le Mort-Saison des amours Женев'єва
1962 ф Диявол і десять заповідей Le Diable et les Dix Commandements Франсуаза Бофор
1962 ф Парижанки Les Parisiennes Франсуаза
1963 ф Португальські канікули Vacances portugaises Матильда
1965 ф Вбивця у спальному вагоні Compartiment tueurs медсестра у ветеринарній школі
1975 тф Маленький театр Жана Ренуара Le Petit Théâtro de Jean Renoir Ізабель Дювальє
1975 ф Діалоги вигнанців Dialogue d'exilés
1977 ф Віолетта і Франсуа Violette et François Сесіль Клос, мати Віолетти
2007 тф Він приїхав у День всіх святих Le voyageur de la Toussaint мадам Ріке
2016 ф Бовдур Le Cancre Мімі

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]